Эксперт по кибербезопасности Константин Корсун развеял мифы о том, что российские войска могут навредить работе технологии спутникового интернета Starlink в Украине.
Starlink в Україні: правда та вигадки.
- «Starlink з’явився в Україні завдяки особисто М. Федорову».
Це не так, м’яко кажучи. Ця заслуга належить кільком іншим людям, зокрема Шерон Іскі, голові наглядової Ради Приватбанку. Але роль «молодої цифрової команди» у цьому процесі таки є.
Як повідомила на початку березня 2022 президент SpaceX пані Гвінн Шотвелл (Gwynne Shotwell), її компанія намагалася отримати дозвіл «права на посадку» в Україні протягом шістьох тижнів до відкритого вторгнення 24 лютого 2022. Ось це повідомлення: https://cutt.ly/IF9tReJ
Півтора місяці, Карл.
Українські чиновники з МЦТ крутили-мутили, морозилися, але дозвіл надавати не збиралися. Аж поки на почалася широкомасштабна війна і страх за своє життя переміг жагу до корупції. Це приклад того, як спочатку всіляко заважати учасникам марафонського забігу, а самому вискочити з кущів на останніх метрах та оголосити себе переможцем.
А ще буквально вчора українські чиновники вирішили заборонити використання Starlink в Україні цивільним особами. Про це розкажу пізніше.
- «РуZня може збивати супутники Starlink»
Це чиста рашн-пропаганда стиля «візьмемо Київ за два дні». Класичне видавання бажаного за дійсне.
По-перше, збивати супутники недорозвинуті країни можуть лише спеціальними протисупутниковими ракетами, яких в орків майже немає. Використовувати для таких цілей ракети, якими обстрілюють українські міста — просто неможливо.
Орбіта супутників Starlink знаходиться на висоті приблизно 570 км, і теоретично «Калібр» міг би поцілити в один зі супутників (радіус польоту до 2,5 тис. км). Але лише теоретично. Якість росіянських ракет усім відома — за даними Генштаба ЗСУ, «менше 40% випущених російських ракет попадають та наносять пошкодження». А при цьому треба ще вирахувати траекторію супутника та ще й по вертикальній траекторії на висоті 500 км, а стеля Калібра — лише 1км.
Тобто хрін попадуть, довбні криворукі. А супутники, крім того, ще й вміють маневрувати.
А по-друге, навіть якщо і попадуть, це якраз буде той випадок «з гармати по горобцям».
Вартість одного «Калібру» — 6.5 млн. доларів.
А для SpaceX супутники – це витратний матеріал, за один запуск вони виводять на орбіту по 60 апаратів. Якщо з одним з их шось не так – супутник просто спалюють в атмосфері і виводять на орбіту новий. Орієнтовна вартість одного супутника — від $250 тисяч.
Зараз на орбіту виведено близько 2 тисячі супутників Starlink.
В орків у розпорядженні залишилося кілька десятків «Іскандерів» (радіус ураження до 500 км) та пара сотень “Калібрів” (до 2,5 тисяч кілометрів). Але майже усі вони задіяні у атаках по українським військами та мирним містам, а також розташовані по усій величезній території Імперії Зла. «Ото і щитай», як казав прапорщик Жуйборода.
Тупо немає стільки ракет. Плюс задорого. Плюс долетить менше половини. А втрата навіть сотні супутників майже ніяк не вплине на стабільне функціонування усієї системи Starlink.
І ще прикол попутно. Виявляється, на росії є власна супутникова система «Гонец». Аж 12 супутників. Бо усі гроші, як завжди, розікрали.
- «Чи дійсно Старлінк допомагає українським безпілотникам воювати проти терористичної федерації?»
Загалом це вірне твердження, допомагає. Але не зовсім так, як дехто вважає.
По суті, Старлінк – це просто альтернативний канал доступу до Інтернет.
Сам БПЛА керується окремим прямим шифрованим радіо-каналом зв’язку з оператором, який не має ніякого стосунку до Інтернет. Цей канал ворог намагається виявляти та глушити, але сучасні безпілотники непогано від цього захищені.
Під час роботи БПЛА відправляє отримані розвідувальні дані оператору – це його основне призначення. А от вже оператор викладає їх в умовну «інтерактивну карту», де збираються дані з інших безпілотників і ці зведені дані добряче допомагають командуванню ЗСУ мати повну картину та ефективно перетворювати окупантів на генетичне сміття.
Тобто загалом Старлінк допомагає ЗСУ обмінюватися отриманою з безпілотників інформацією у тих місцях, де у оператора немає доступу до стаціонарного швидкісного Інтернет: у полі, у селах, далеко від оптоволоконних ліній. Але Інтернет та, зокрема, Старлінк взагалі не мають ніякого стосунку до безпосереднього управління БПЛА та його діями.
На щастя. Бо якщо б безпілотники керувалися через Інтернет — вони б керувалися хакерами, а не операторами.
