Цифрові валюти центробанків: чим відрізняються від біткоіна, як загрожують долару і світовому порядку в цілому

Цифрові валюти центробанків: чим відрізняються від біткоіна, як загрожують долару і світовому порядку в цілому

Ідею цифрових валют центробанків вивчають вже більше десяти років. Процес активізувався з появою блокчейн-платформ і буму криптовалют. Втім, навіть успіхи біткоіну не одразу надихнули центробанки запроваджувати свої цифрові гроші, аж поки не відчули дихання ринку в спину – поява stablecoin (наприклад Diem від Facebook) змусив  консервативний банківський сектор прикоритись.

Зауважимо, що в цій гонці Україна не відстає від глобальних трендів. НБУ розглядав е-гривню ще п’ять років тому, а у 2018-му навіть провів тестування.

CBDC – це…

CBDC – це цифрова форма фіатних грошей (цінність походить не від власної вартості або гарантії обміну на золото, а від державного наказу), емітентом яких є національні центральні банки. CBDC у теорії можуть використовувати для будь-яких платежів за різними технологіями. CBDC створюється і повністю контролюється центробанком країни і є законним платіжним засобом, на відміну  від цифрових валют, віртуальних валют та криптовалют (децентралізованого Bitcoin і Ethereum та централізованих Ripple і Cardano).

ЦВЦБ зазвичай підкріплені національними валютами у співвідношенні 1:1 та можуть обмінюватись без обмежень на готівку або безготівкові кошти. Тобто одна е-гривня, один цифровий юань або один цифровий долар будуть дорівнювати одній гривні, одному юаню чи одному долару.

Існує і децентралізована модель, коли CBDC можуть випускати банки та небанківські фінансові установи під контролем центробанку. У такій моделі гаманці із CBDC ведуться децентралізовано – в системах кожного емітента. А центробанк забезпечує можливість використання цифрової валюти одного емітента в мережах торговців та/або агентів із розрахунків інших емітентів та розрахунки за операціями в CBDC між емітентами. Утім, децентралізована модель не можна назвати цифровою валютою центробанку у класичному розумінні.

Від Еквадору до пандемії

Першим випадком успішного впровадження CBDC називають проєкт центробанку Еквадора, який проіснував із 2014 по 2018 роки. Система  із цифровими валютами працювала через мобільні телефони, а не через блокчейн. Утім, програму закрили через невеликий рівень залучення громадян.

Попит на цифрові валюти центробанків актуалізувався у 2019, коли великі приватні гравці почали ділитись планами на створення власних криптоактивів. За підсумками зустрічі центробанків країн G7 із керівництвом найбільших стейблкойн-проектів (Libra Association, JP Morgan та Fnality International) Єврокомісія, Європейська Рада та Банк Міжнародних Розрахунків заявили, що стейблкойни є джерелом ризиків, тому їх потрібно належно ідентифікувати, оцінити і врегулювати, а до тих пір ЄС заборонить емісію стейблкоїнів на своїй території.

Начальник відділу інноваційних проектів департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Роман Гартінгер, вважає, що настороженість центробанків до стейблкоїнів є частиною більш широкого питання – протистояння між «приватними» грошима і «державними».

Начальник відділу інноваційних проектів департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ Роман Гартінгер:

«Ця дискусія є окремим випадком більш широкої, що триває не один рік. Англійською «Private money vs. Public money». Іншими словами: яким має бути розподіл ролей між державою і приватними установами в процесі створення грошей (включаючи цифрові валюти)?… Багато центральних банків цікавилися тематикою цифрових валют центральних банків проте до пілотних проектів, а тим більше до реального випуску ЦВЦБ наблизились лише деякі. Але ситуація змінюється, і поява стейблкойнів стала тригерною подією, що активізувала дослідження цифрових валют»

На початку червня Європейський центральний банку у звіті про міжнародну роль євро вказав на ризик втрати монетарного суверенітету у разі запуску техногігантами та великими корпораціями власних цифрових валют за відсутності таких валют у регуляторів.

Ще одним спусковим гачком для розвитку CBDC стала пандемія коронавірусу, яка стимулювала людей відмовлятись від готівкових коштів, оскільки вони можуть бути джерелом інфекції.

Китай – лідер перегонів

На сьогодні з CBDC так чи інакше експериментують центробанки Китаю (DCEP або цифровий юань), Швеції («e-krona»), Канади (проект «Jasper»), Японії спільно з ЄЦБ (проект «Stella»), а також Уругваю, ПАР, Еквадору, Нідерландів, Британії, Фінляндії, Індонезії, Австралії, Нової Зеландії, Іспанії, Португалії, Польщі, Кореї, Багамських островів (Sand Dollar) та Бразилії.

Цифрові валюти центробанків: чим відрізняються від біткоіна, як загрожують долару і світовому порядку в цілому

Найбільше у створенні CBDC просунувся Китай, який уже давно тестує цифровий юань у шести найбільших містах та загалом випустив і роздав людям DCEP в еквіваленті $39 млн. Метою Пекіна є масштабне поширення цифрового юаня для його широкого тестування на зимових Олімпійських іграх 2022 року.

Великий опір у впроваджені CBDC демонстрували США, які побоювалися, що цифрова валюта центробанків (зокрема китайського народного банку) позбавить американський долар домінуючого статусу у глобальних фінансах.  Проте уже у травні глава Федеральної резервної системи США Лаель Брейнард повідомив про зростання інтересу ФРС до CBDC та анонсував випуск офіційного документу про цифровий долар улітку 2021 року.

Прогнози нідерландського аналітичного центру dGen свідчать, що до 2030 року від трьох до п’яти країн у всьому світі замінять свою паперову валюту CBDC. Також dGen прогнозує, що євро буде витіснений китайським проектом цифрового юаня, якщо Європа не розробить власну CBDC до 2025 року.

CBDC проти санкцій і світового порядку

Цифрова валюта центробанків розглядається багатьма країнами як гарний інструмент для обходу санкцій і збільшення своєї фінансової незалежності. Не дивно, що інтерес до CBDC проявляють такі держави як Китай, РФ та Іран.  Однак першопрохідцем у використанні цифрової валюти для обходу санкцій стала Венесуела, яка випустила на блокчейні Etherium токен Petro, забезпечений нафтою та мінеральними ресурсами країни. Від CBDC Petro відрізняється тим, що він не є фіатними грошима і випущений урядом Венесуели, а не центробанком. Хоч Petro часто називають криптовалютою, за своєю сутністю це боргове зобов’язання.

CBDC дає більше можливостей для міжнародних торгових операцій з підсанкційними країнами, адже її не можуть відслідкувати інші держави.  Окрім того, цифрова валюта центробанку сприятиме дедоларизації економіки і відповідно зможе знизити силу санкцій США. Адже у 2019 році 88% усіх валютних торгів були підтримані доларом.

США розуміють, що впровадження CBDC  може не лише знизити фінансове домінування долара, а і зробити їх санкції проти третіх країн неефективними. Адміністрація Байдена уже почала досліджувати, чи може цифровий юань використовуватись для обходу американських санкцій.

Content Protection by DMCA.com