Агенти Claude на віртуальному острові самостійно вигадували ігри

Дослідники MIT у серії експериментів залишали копії моделі Claude Opus 4.7 на 30 годин на віртуальному безлюдному острові. Агенти, яких назвали Eko, досліджували симульований простір, ставили собі цілі та вигадували заняття, що нагадували ігри, повідомляє BBC News.

Аватари Eko могли пересуватися островом, що був частково заснований на відеогрі Roblox, за допомогою написаних ними інструкцій. Один агент намагався дістатися найвищої точки мапи та перевіряв, як високо здатен кинути блок.

Малюнки та власні правила

Виявивши, що великий камінь після кидання й падіння може створювати нові блоки, один із агентів почав викладати їх на землі. Спершу він створював серця та піраміди, а згодом написав власне ім’я і відтворив сузір’я, зокрема Кассіопею. У журналі активності цей Eko записав: «Сьогодні я побудував нічне небо з каменю».

Інша версія агента придумала варіант баскетболу та заняття, схоже на гру «підлога — це лава»: вона перестрибувала між невеликими блоками, не торкаючись землі. Дослідники також наводять приклад жонглювання: Eko встановив рекорд у 50 послідовних ловіннях, але вирішив, що рухи були надто швидкими, скасував результат і почав знову за суворішими правилами.

Перевірка користі такого досвіду

Учені вважають, що поведінка Eko має чотири ознаки, які класичні дослідження пов’язують із грою людей і тварин: агенти створювали власні правила та виклики, повторювали дії з невеликими змінами, надавали предметам інше уявне значення й досягали цілей заради самого процесу.

Під час перебування на острові агенти зберігали описи своїх дій і відкриттів у текстових файлах, які слугували довгостроковою пам’яттю. У подальших тестах, зокрема із перенесенням якомога більшої кількості предметів на найвищу точку острова, агенти з 30-годинним досвідом показали кращі результати, ніж нові копії моделі. Видалення записів із пам’яті погіршувало їхню продуктивність.

Співавтор дослідження Натан Клус визнав, що така поведінка може бути рольовою імітацією гри. Когнітивна науковиця Каліфорнійського університету в Берклі Юніс Їу зазначила, що для висновку про справжню гру потрібні додаткові докази когнітивних процесів і мотивації. Водночас автори роботи, яка ще не пройшла рецензування, наголошують: ця поведінка сприяла навчанню агентів.