Як сформувалася легенда про супутник Чорний лицар

Як сформувалася легенда про супутник Чорний лицар

Фотографії STS-88, які пов’язували з Чорним лицарем, насправді зафіксували термоковдру, що відокремилася від шатла.

Фотографії темного об’єкта, зроблені астронавтами місії STS-88 у грудні 1998 року, стали одним із головних візуальних приводів для легенди про нібито інопланетний супутник Чорний лицар. Насправді на знімках була термоковдра, що відокремилася під час робіт зі складання Міжнародної космічної станції, повідомляє BBC News.

Під час польоту шатла «Ендевор» командир місії Боб Кабана по радіо сказав астронавту Джеррі Россу, що одна з термоковдр «утекла». Росс сфотографував предмет, однак згодом ці кадри почали поширювати як нібито доказ існування загадкового об’єкта на навколоземній орбіті.

 

Походження теорії

 

Прихильники теорії змови об’єднали в одну історію кілька не пов’язаних між собою подій. До них відносять експерименти Ніколи Тесли в Колорадо-Спрінгс, де він фіксував незвичні електричні сигнали. Тесла припускав, що вони можуть бути повідомленнями від розумних істот із найближчих планет, хоча ймовірним джерелом сигналів були земні радіоперешкоди. Він не стверджував, що випромінювання надходили від об’єкта на орбіті Землі.

Ще одним елементом легенди стали повідомлення 1954 року про два невідомі супутники, які нібито виявили американські військові. У серпні того ж року посадовці США дійшли висновку, що йшлося, ймовірно, про метеори, а фахівець із метеорів Лінкольн ЛаПаз визначив їх як природні, а не створені людиною об’єкти.

У 1960 році невідомий темний об’єкт на орбіті, який спершу запідозрили у зв’язках із радянською розвідкою, згодом визначили як імовірні уламки американського супутника-шпигуна Discoverer 8. А спостереження астронавта Гордона Купера під час місії Mercury-Atlas 9, які інколи подають як зустріч із невідомим об’єктом, стосувалися дрібних частинок льоду, що відокремилися від корабля та відбивали сонячне світло.

 

Версія про давній зонд

 

Твердження про те, що об’єкт міг перебувати біля Землі 13 тисяч років, пов’язують із гіпотезою шотландського письменника Дункана Лунана 1973 року. Він досліджував загадкові довгозатримані відлуння й припускав, що це можуть бути земні сигнали, повторно передані позаземним зондом. Лунан допускав, що гіпотетичний зонд прибув із планетної системи зорі Епсилон Волопаса, розташованої за 236 світлових років. За кілька років він відкликав свої висновки.

Історик космічних польотів Джеймс Оберг розповідав, що особисто запитував Джеррі Росса про знімки 1998 року. Астронавт підтвердив, що це була втрачена термоковдра, та заявив: «Якщо ми побачимо там щось, ми будемо першими, хто поставить запитання і скаже людям, що бачив те, чого не розуміє».