Аматори можуть визначати форму астероїдів за затемненням зір
Аматорські спостереження покриття зір астероїдами допомагають визначати форму космічних тіл із точністю до мілісекунд.
Астрономи-аматори можуть вимірювати форму астероїдів, фіксуючи короткочасне зникнення світла далеких зір, коли небесне тіло проходить перед ними. Під час такого покриття астероїд відкидає вузьку рухому тінь на частину земної поверхні. Якщо спостерігачі в різних точках реєструють момент згасання і повернення світла зорі, їхні вимірювання дають змогу відтворити контур астероїда.
Як повідомляє IEEE Spectrum, ширина тіні може становити лише кілька сотень метрів, а рухається вона зі швидкістю в десятки кілометрів за секунду. Саме тому для таких спостережень важливі точне місце розташування та синхронізація часу. Розмір астероїда, який можна досліджувати цим методом, не залежить прямо від апертури телескопа: для яскравої зорі достатньо відносно невеликого приладу.
Обладнання для спостережень
Автор матеріалу використовував ньютонівський телескоп з апертурою 130 міліметрів, екваторіальне монтування та астрономічну камеру для відеозйомки. Для стеження за зорями на монтуванні застосували крокові двигуни й контролер OnStep із відкритим кодом. Камера має забезпечувати достатню швидкість запису, аби зафіксувати швидкі зміни яскравості під час покриття.
Час події необхідно калібрувати окремо, оскільки часові мітки, які додає комп’ютер до відеокадрів, можуть бути неточними. Для цього застосовують миготливий червоний світлодіод, синхронізований із GPS-сигналом імпульсу раз на секунду. Світлодіод розміщують перед телескопом на початку та наприкінці запису, але його спалахи вимикають у момент самого покриття, щоб не заважати спостереженню зорі. Така схема може зменшити невизначеність вимірювання до кількох мілісекунд.
Приклад астероїда Duccio
Для пошуку прогнозованих покриттів у певній місцевості можна використати безплатне програмне забезпечення Міжнародної асоціації визначення часу покриттів IOTA. Автор зафіксував чотири такі явища поблизу свого дому в Північній Кароліні. Одне з них спричинив астероїд завширшки близько 4 кілометрів, а інше — об’єкт розміром 120 кілометрів, який перекривав тьмяну зорю протягом кількох секунд.
Останнім об’єктом став астероїд Duccio завширшки приблизно 12 кілометрів, що рухається в головному поясі астероїдів між Марсом і Юпітером. Його тінь пройшла зі швидкістю близько 24 кілометрів за секунду, а покриття тривало приблизно пів секунди. Яскравість зорі дала змогу записати подію з частотою 24 кадри на секунду та отримати високу часову роздільну здатність.
