Антиутопічне оповідання про втрату пам’яті про природу
У серії Futures опублікували антиутопічне оповідання Ханни Кокс про працівниць, які втратили пам’ять про дерева й сонячне світло.
У розділі Futures 16 вересня опублікували науково-фантастичне оповідання Ханни Кокс про групу жінок, які живуть і працюють у замкненому просторі та майже не мають уявлення про дерева й сонячне світло. Текст «I who have never known trees» вийшов у Nature.
Оповідачка прокидається за сигналом тривоги, отримує їжу через трубку, таблетки та каву, а потім разом із 30 іншими працівницями виконує повторювану роботу: плете мати з тонких зелених волокон. Наглядачі контролюють раціони й виробничі показники, а винагородою за виконання норми стає додаткова чашка кави.
Світ без сонячного світла
Телевізійний ведучий у творі пояснює, що флуоресцентне освітлення сприяє продуктивності, тоді як сонячне світло героїня знає лише з чужих слів. Старші жінки пам’ятають дерева — високі, коричневі та зелені, які росли із землі, — але ці спогади для оповідачки видаються незрозумілими.
Працівниці мають номери замість імен. Тих, чия продуктивність падає, забирають наглядачі: у тексті згадано жінок із номерами 961 і 924. Одна з них закликає інших боротися та пам’ятати дерева.
Авторка та серія Futures
Ханна Кокс є PhD-дослідницею екологічних соціальних наук в університетах Стерлінга й Единбурга, а також очолює креативний напрям платформи SeaVoice, присвяченої історіям про океан. Оповідання опубліковане в серії Futures, де журнал розміщує коротку наукову фантастику.
