Астрономи пов’язали 10-хвилинний рентгенівський спалах зі злиттям нейтронних зір

Астрономи припускають, що рентгенівський спалах EP250704a, зафіксований у далекій галактиці, міг виникнути внаслідок зіткнення двох нейтронних зір. Подія почалася 4 липня 2025 року з гамма-спалаху тривалістю пів секунди, після якого тривало яскраве рентгенівське випромінювання протягом 10 хвилин.

Як повідомляє Space.com, сигнал зареєстрував спільний європейсько-китайський космічний апарат Einstein Probe. Після сповіщення дослідники вивчали наслідки вибуху за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії, радіоінтерферометра Very Large Array та інших телескопів.

Незвично тривалий сигнал

Керівник спостережень за допомогою VLT Нікколо Пассалева назвав EP250704a найдовшим первинним рентгенівським спалахом, який будь-коли спостерігали від злиття нейтронних зір. Такі злиття раніше пов’язували насамперед із короткими гамма-спалахами, що зникають менш ніж за дві секунди, та кілоновими — світловими явищами після зіткнення.

Нейтронні зорі утворюються після вибухів наднових масивних зір. Під час зіткнення цих надщільних залишків, за поясненням дослідників, можуть синтезуватися важкі елементи, зокрема золото, срібло та платина. Водночас частина рентгенівських спалахів, відкритих Einstein Probe після запуску 2024 року, досі не мала пояснення.

Можлива роль магнетара

Команда вважає, що у злитті, яке могло спричинити EP250704a, щонайменше одна з нейтронних зір могла бути магнетаром — нейтронною зорею з надзвичайно потужним магнітним полем. У разі якщо після зіткнення утворюється магнетар, він здатен довше віддавати магнітну енергію навколишньому середовищу, роблячи вибух яскравішим і тривалішим.

Дослідники виключили наднову як причину спалаху та встановили, що світло від цієї події долало шлях до Землі близько 6 мільярдів років. Результати роботи опублікували в журналі Science Bulletin.