Астрономи зафіксували гамма-спалах із рентгенівською активністю 27 днів

Астрономи зафіксували гамма-спалах GRB 220706A, центральне джерело енергії якого продовжувало спричиняти рентгенівські спалахи приблизно 27 днів після початкового вибуху. Об’єкт виявили 6 липня 2022 року. Така тривалість приблизно на 20 днів перевищує попередній рекорд для подібних подій, повідомляє Space.com.

Учасник дослідницької групи з Бірмінгемського університету Бенджамін Гомперц зазначив, що рентгенівські спалахи після гамма-спалахів є поширеними, однак раніше їх фіксували лише протягом перших днів. За його словами, попередній рекорд затриманої активності становив близько шести днів після гамма-спалаху.

Невідоме джерело енергії

Гамма-спалахи належать до найпотужніших вибухів у Всесвіті. Тривалі гамма-спалахи пов’язують із колапсом масивної зорі, який також може супроводжуватися надновою та утворенням чорної діри. Короткі спалахи, за сучасними уявленнями, виникають під час зіткнення двох нейтронних зір.

GRB 220706A відносять до рідкісних наддовгих гамма-спалахів, для яких механізм живлення лишається нез’ясованим. Спостереження наднової вказує на колапс зорі, проте саме по собі це не пояснює ані надзвичайно пізню рентгенівську активність, ані незвично яскраву наднову, наголосив Гомперц.

Можливі пояснення

Одним із можливих джерел енергії науковці називають магнетар — нейтронну зорю з надпотужним магнітним полем. На таку версію вказує схожість наднової із подією SN2011k, пов’язаною з іншим наддовгим гамма-спалахом GRB 111209A. Тоді дослідники дійшли висновку, що центральним джерелом міг бути магнетар, який обертається приблизно тисячу разів за секунду.

Інша гіпотеза передбачає взаємодію джета гамма-спалаху та наднової з щільними оболонками речовини, яку зоря могла викинути наприкінці свого існування. Також дослідники не виключають, що джерелом GRB 220706A могла бути значно більша зоря — можливо, блакитний надгігант із радіусом приблизно у тисячу разів більшим за сонячний.

Тривалі події важко виявляти, оскільки багато супутників працюють на низькій навколоземній орбіті й регулярно втрачають об’єкт із поля зору. Гомперц припустив, що місія Einstein Probe, чутливіша до рентгенівського випромінювання, може допомогти знайти більше наддовгих гамма-спалахів. Попередню версію дослідження опублікували в репозиторії arXiv без рецензування.