Поки фанати все ще чекають виходу наступної книжки «Пісні льоду і полум’я», автор Джордж Р. Р. Мартін зробив несподіваний внесок у науку: опублікував рецензовану статтю з фізики.
У статті, написаній у співавторстві з фізиком Яном Трегіллісом, розглядають наукову основу вірусу із серії книжок «Дикі карти», одним з авторів якої і був Мартін.
У світі «Диких карт» вірус, випущений 1946 року, викликає мутації у своїх жертв. Більшість з них гине, деякі отримують жахливі каліцтва (їх називають Джокерами), а деякі набувають надздібностей (Тузи).
У роботі зроблено спробу створити математичну модель, що пояснює дію вірусу за допомогою фізики. Трегілліс, натхненний дискусіями фанатів про науковість вірусу, разом із Мартіном створив формулу, яка відображає розподіл джокерів, тузів та інших карт у співвідношенні 90:9:1.
Модель передбачає два основні чинники: тяжкість мутацій і можливість появи «крипто» – людей із прихованими мутаціями або здібностями. Завдання полягало в тому, щоб спростити складну поведінку вірусу до динамічної системи, яку можна було б викладати на курсах фізики підвищеного рівня.