Частка лікарів-дослідників у США, Британії та Японії скорочується

Частка лікарів, які поєднують клінічну практику з науковою роботою, скорочується у США, Великій Британії та Японії. Автори редакційної статті закликають уряди, університети, системи охорони здоров’я та фінансувальників терміново посилити підтримку цієї професійної групи, адже вона має важливе значення для клінічних досліджень і впровадження наукових розробок у медицину.

Падіння частки фахівців

Як повідомляє Nature, у 1980-х роках лікарі-дослідники становили майже 5% медичного персоналу США, тоді як нині їхня частка наблизилася до 1,5%. У Великій Британії частка старших лікарів, які працюють в академічному середовищі, зменшилася з майже 5% у 2009 році до приблизно 3% у 2025-му. Кількість лікарів-дослідників віком до 36 років у країні між 2024 і 2025 роками впала на 25%.

У Японії лікарі-дослідники становили 2,1% усіх лікарів у 1996 році та 1,6% у 2016-му. За той самий період кількість таких фахівців віком до 39 років скоротилася вдвічі. За даними опитування, опублікованого на платформі препринтів medRxiv, понад половина американських лікарів-дослідників на початку кар’єри розглядає можливість відмовитися від академічних обов’язків на користь суто клінічної роботи.

Перешкоди для академічної кар’єри

Серед причин відтоку автори називають нестабільне фінансування, нестачу кар’єрної підтримки, обмежений захищений час для досліджень, слабке наставництво та нижчу оплату порівняно із суто клінічними посадами. У Великій Британії понад 50% опитаних лікарів повідомили, що їхні робочі плани не передбачають достатнього захищеного часу для досліджень.

У США академічні лікарі в середньому отримують приблизно на 50 тисяч доларів менше на рік, ніж лікарі у звичайних лікарняних посадах. Автори також зазначають, що централізовані системи розподілу випускників на перші післядипломні посади не завжди враховують їхній дослідницький потенціал. В Англії дві третини місць, які історично резервували для майбутніх лікарів-дослідників, нині розподіляє алгоритм без урахування наукових публікацій кандидата.

Вплив на медичні дослідження

Автори вказують, що лікарі-дослідники можуть проводити трансляційні та клінічні дослідження, організовувати медичні випробування й поліпшувати клінічну практику. У Південній Кореї кількість медичних наукових публікацій у 2024 році зменшилася на 12% після масових звільнень лікарів-ординаторів, через які лікарям-дослідникам довелося перейти до покриття клінічних обов’язків. Автори вважають, що для збереження кадрів необхідно відстежувати, на яких етапах кар’єри лікарі залишають науку, та публікувати причини такого відтоку.