Через 50 років після Егоїстичного гена біологи переосмислюють ідею Докінза

Через 50 років після виходу книги Річарда Докінза «Егоїстичний ген» біологи розвивають підходи, що поєднують екологію, еволюцію, генетику та біологію розвитку, аби відійти від суто геноцентричного пояснення живих організмів. Про це повідомляє Nature з посиланням на огляд історика науки Натаніеля Комфорта.

У книзі, опублікованій 1976 року, Докінз виклав ідею, за якою тіла є способом для генів створювати більше власних копій. Комфорт зазначає, що раніше така постановка питання могла здаватися нешкідливою, але нині його непокоїть детермінізм, закладений у погляді на еволюцію з позиції генів.

Критика геноцентричного підходу

На думку Комфорта, у викладі Докінза організм постає надто пасивним. Історик науки звертає увагу на сучасні спроби синтезувати кілька біологічних дисциплін, щоб сформувати менш геноцентричне уявлення про життя.

Такий підхід має враховувати взаємозв’язок організмів із довкіллям, еволюційні процеси, спадковість і розвиток. Комфорт називає цю перспективу точнішою та змістовнішою порівняно з поясненнями, зосередженими лише на генах.

П’ять десятиліть дискусії

«Егоїстичний ген» вийшов 50 років тому і запропонував погляд, за яким гени є центральною одиницею добору. Сучасна дискусія, описана в матеріалі, не зводиться до заперечення ролі генів, а стосується ширшого пояснення того, як формуються й функціонують живі організми.