Цвітіння водоростей майже знищило популяцію гігантських каракатиць в Австралії

Цвітіння водоростей майже знищило популяцію гігантських каракатиць в Австралії

У Південній Австралії чисельність гігантських каракатиць впала на 97% після масштабного цвітіння водоростей.

У затоці Спенсер біля узбережжя Південної Австралії чисельність унікальної популяції гігантських австралійських каракатиць скоротилася до 1811 дорослих особин. За оцінкою Південноавстралійського інституту досліджень і розвитку, це на 97% менше, ніж торік. Науковці пов’язують різке падіння чисельності з масштабним цвітінням водоростей, яке почалося 2025 року.

Про результати оцінки та загрозу для популяції повідомляє Science News (AAAS). Каракатиці завдовжки до метра розмножуються вздовж восьмикілометрової скелястої ділянки поблизу Пойнт-Лоулі, приблизно за 230 кілометрів на північний захід від Аделаїди. Це єдине відоме місце, де каракатиці збираються для спаровування у великих кількостях.

 

Наслідки цвітіння водоростей

 

Безпрецедентне цвітіння почалося в березні 2025 року поблизу Аделаїди, ймовірно після морської хвилі тепла. У ньому переважав вид водоростей Karenia cristata, який до того фіксували лише двічі — у Канаді та Південній Африці. У перші місяці явища на берег викидало мертвих восьминогів, кальмарів і каракатиць.

Науковці не встановили точного механізму впливу цвітіння на каракатиць. Водорості могли уразити тварин на етапі їхнього життя між вилупленням і поверненням до місця розмноження. Інша версія полягає в тому, що цвітіння зменшило кількість їхньої здобичі — ракоподібних і молюсків.

 

Охоронний статус і шанси на відновлення

 

Федеральний міністр довкілля Австралії Мюррей Ватт звернувся до Наукового комітету з питань видів, що перебувають під загрозою, із проханням терміново оцінити природоохоронний статус каракатиць. Надання такого статусу може відкрити доступ до федерального фінансування досліджень і підготовки плану відновлення.

У липні 2025 року для захисту ділянки з високою щільністю відкладених яєць встановили повітряну завісу. Однак цвітіння розсіялося, не діставшись цієї зони, а яйця успішно вилупилися. Дослідники чекатимуть наступного року, щоб з’ясувати, чи достатньо особин вижило для відновлення популяції.