DARPA планує створити сухі компоненти крові для поля бою до 2029 року

Агентство передових оборонних дослідницьких проєктів США DARPA запустило програму RAPIID із бюджетом 73 млн доларів, щоб створити придатні до тривалого зберігання замінники трьох основних компонентів для переливання: плазми, тромбоцитів і еритроцитів. Мета програми — до 2029 року розгорнути в польових умовах пакети із сухими продуктами крові, які можна буде швидко відновити стерильною водою.

Як повідомляє MIT Technology Review, військові США прагнуть зменшити залежність від донорської крові, яку складно доставляти та зберігати під час бойових дій. За оцінкою, наведеною виданням, близько 90% смертей на полі бою, яким можна запобігти, пов’язані з кровотечами.

Проблема зберігання і доставки

Цільна кров у холодильнику придатна приблизно 35 днів. Тромбоцити, що допомагають згортанню крові, зазвичай зберігають за кімнатної температури не більш як тиждень. Еритроцити та плазму можна заморожувати, однак після розморожування вони псуються за кілька днів. Дослідження бойових травм в Афганістані, опубліковане в JAMA, вказує, що людині, яка потребує переливання, слід розпочати його протягом 36 хвилин.

Керівник програми RAPIID, офіцер ВМС США Роберт Мюррей, раніше аналізував загибель семи членів екіпажу евакуаційного гелікоптера Morphine 1-2 в Іраку у 2007 році. Машина виконувала пріоритетний рейс із доставки крові, коли її збили над контрольованою повстанцями територією. За словами Мюррея, такі «рейси за кров’ю» мають найвищий пріоритет після евакуації поранених.

Плазма, штучні тромбоцити та переносники кисню

Найближчим до практичного застосування компонентом є ліофілізована плазма. Технологія її виділення та сушіння відома з кінця 1930-х років. За останні два роки Управління з контролю за продуктами і ліками США дозволило американським військовим екстрено застосовувати два види сухої плазми, один із яких доступний і цивільним.

Складнішим завданням є тромбоцити та еритроцити. Компанія Cellphire розробляє ліофілізовані людські тромбоцити, які показали безпеку й ефективність у клінічних випробуваннях, але продукт залежить від донорів. Команда професора біоінженерії Університету Case Western Reserve Анірбана Сена Гупти створює SynthoPlate — синтетичні тромбоцити на основі ліпідних наночастинок із пептидами, що мають допомагати їм взаємодіяти з пошкодженими судинами та природними тромбоцитами. У дослідженні 2026 року на мишах SynthoPlate більш ніж удвічі скоротив час кровотечі та втрату крові.

Інша компанія, KaloCyte, тестує ErythroMer — гемоглобін, поміщений у ліпідну наночастинку, яка імітує мембрану еритроцита. Препарат виготовляють із гемоглобіну донорської крові, термін придатності якої спливає, та сушать методом ліофілізації. За даними компанії, продукт може зберігатися за кімнатної температури два роки. У дослідженні 2016 року на мишах і щурах ErythroMer підтримував артеріальний тиск і доставку кисню після значної крововтрати.