До 2028 року флотилія Argo може охопити 98% об’єму океану

Міжнародна програма Argo до 2028 року планує розширити мережу автономних океанографічних буїв, здатних занурюватися на глибину до 6 000 метрів. Це може дати дослідникам змогу збирати дані з понад 98% об’єму Світового океану, повідомляє Engadget.

Французький державний океанографічний інститут Ifremer повідомив, що два прототипи Deep-6000 із 11 січня до 2 лютого здійснили п’ять занурень на глибину 6 000 метрів. Франція стала третьою країною після Китаю та США, яка розробила буї Argo, здатні працювати на такій глибині.

Нові буї для абісальних глибин

Нині міжнародна програма Argo, запущена 1999 року, використовує близько 4 000 приладів для збору даних у різних районах океану. Більшість із них занурюється на глибину від 2 000 до 4 000 метрів. Водночас близько 10% потепління океану відбувається нижче цих рівнів, що залишає суттєву прогалину в спостереженнях.

Ifremer має намір додати до міжнародного флоту 30 глибоководних буїв до 2028 року. США вже експлуатують понад 100 таких пристроїв, Китай — понад 30. Понад 90% океану вважають глибоководним, тобто таким, що сягає щонайменше 200 метрів, а досліджено лише близько 5% усієї акваторії.

Тиск і дані про клімат

На глибині 6 000 метрів тиск приблизно у 600 разів перевищує тиск на рівні моря. Корпуси прототипів Deep-6000 виготовили з композитних матеріалів, а не з чистого титану. Вага пристрою становить близько 88 фунтів, що приблизно вдвічі більше за звичайний буй Argo.

Прилади вимірюють температуру, солоність, вміст кисню та тиск води. Дані використовують для вдосконалення прогнозів мусонів, потепління океану, підвищення рівня моря та океанічної циркуляції. Типова місія буя триває десять днів: дев’ять днів він дрейфує на визначеній глибині, потім приблизно три години проводить на глибині профілювання, після чого спливає та передає зібрані дані через супутник.