Дослідження виявило статеві відмінності в оновленні клітин епідермісу
Науковці виявили відмінності в оновленні стовбурових клітин епідермісу у самок і самців мишей.
Дослідники встановили, що динаміка стовбурових клітин епідермісу відрізняється у самок і самців мишей: у самок клони клітин у шкірі в середньому були більшими, а події поділу та втрати споріднених клітин відбувалися більш узгоджено в часі. Про результати дослідження повідомляє Nature.
Науковці спостерігали за клітинами епідермісу вушної шкіри 10 мишей — п’яти самок і п’яти самців — протягом 140 днів. Загалом вони відстежили 1171 клон, використовуючи прижиттєву мікроскопію та флуоресцентне маркування клітин.
Різниця між самками і самцями
У самок середній розмір базальних клітинних клонів був стабільно більшим. Клони, що за весь період не перевищували трьох клітин, становили 52% у самок і 65% у самців. Також у самок виявили стійке переважання клонів із парною кількістю клітин як у базальному, так і в надбазальному шарах епідермісу.
Цю особливість дослідники також зафіксували в епідермісі спини й хвоста самок через 28 днів після маркування клітин. Окремий експеримент із міткою EdU, яка дає змогу відстежувати клітини, що діляться, підтвердив переважання парних розмірів псевдоклонів після шести днів спостереження.
Модель оновлення епідермісу
Автори зіставили дані з математичними моделями та дійшли висновку, що оновлення епідермісу не пояснюється моделлю з одним типом проліферуючих клітин. Запропонована модель передбачає два такі стани: стовбурові клітини та проміжні клітини, подібні до транзитно-ампліфікуючих, які мають обмежений потенціал до поділу.
За цією моделлю більшість поділів стовбурових клітин мають асиметричний результат, а більшість поділів проміжних клітин завершуються симетричним диференціюванням. Для самок модель передбачила сильнішу часову синхронізацію між поділами та відшаруванням споріднених клітин. Дослідники пов’язали цю координацію з регуляцією динаміки базальних клітин статевими гормонами.
