Дослідження виявило вплив діяльності людини на ризики спалахів інфекцій
Дослідники проаналізували 58 тисяч спалахів інфекцій і оцінили вплив ландшафтів, худоби та систем виявлення хвороб.
Міжнародна група дослідників проаналізувала 58 319 зареєстрованих спалахів 32 нових або таких, що поширюються, інфекційних хвороб у 169 країнах і виявила зв’язок ризику спалахів із лісистістю, фрагментацією ландшафтів та щільністю поголів’я худоби. Водночас автори наголошують, що глобальну картину істотно спотворюють відмінності у виявленні та реєстрації захворювань.
Про результати дослідження повідомляє Nature. База даних охоплює події з 1910 до 2022 року, хоча переважна частина записів припадає на період після 2000 року. До аналізу ввійшли, зокрема, хвороби, пов’язані з вірусами Ебола, грипом, денге, чикунгуньєю, Зіка, гарячкою Рифт-Валлі, а також mpox, чумою, меліоїдозом і кримсько-конголезькою геморагічною гарячкою.
Вплив систем виявлення
Дослідники зіставляли місця спалахів із контрольними локаціями та враховували 16 соціально-екологічних показників. Серед них — доступність медичної допомоги, міська забудова, щільність худоби, соціальна вразливість, лісовий покрив, розширення сільськогосподарських угідь, вирубування лісів, зміни температури та опадів.
Після коригування на просторові особливості й чинники виявлення з’ясувалося, що повідомлення про спалахи значно частіше надходять із міст і територій поблизу медичних закладів. Розміри цих ефектів перевищували вплив будь-яких інших окремих змінних. Автори пов’язують це насамперед із доступністю клінік, лабораторій та інших ресурсів, потрібних для діагностики й реєстрації випадків.
Фактори ризику відрізняються між хворобами
У загальному аналізі ризик зареєстрованих спалахів зростав за вищого лісового покриву, більшої фрагментації ландшафтів і щільнішого поголів’я худоби. Подібні результати отримали окремо для зоонозних та трансмісивних інфекцій. Водночас сила зв’язків відрізнялася між регіонами: наприклад, вплив щільності худоби був найвиразнішим в Азії.
Для окремих захворювань команда застосувала моделі з урахуванням гіпотез фахівців щодо ймовірних чинників. У 15 із 30 протестованих хвороб ризик спалахів зростав у більш фрагментованих ландшафтах, а у 13 із 27 — у більш лісистих. Автори зазначають, що для точнішого розуміння причин необхідний детальніший аналіз конкретних систем «патоген — господар — середовище».
