Електромобілі початку XX століття просували як зручний транспорт для жінок

На початку XX століття виробники електромобілів у США рекламували їх як транспорт, особливо зручний для жінок: такі машини легко запускалися, не створювали вихлопів і працювали тихіше за бензинові моделі. Компанія General Electric, що випускала зарядні пристрої на основі ртутно-дугових випрямлячів, розміщувала рекламу із жінками, які підключають автомобілі до зарядних станцій, повідомляє IEEE Spectrum.

До появи електричного стартера у 1911 році бензинові двигуни запускали вручну — за допомогою заводної рукоятки. Після запуску вони були гучними та виділяли шкідливі вихлопи. Електромобіль натомість можна було запустити, увімкнувши головний вимикач батареї, часто ключем. Електричні машини також пропонували лікарям, яким потрібно було їздити на нічні виклики, не турбуючи сусідів шумом.

Заряджання ртутно-дуговим випрямлячем

Однією з ранніх власниць електромобіля була Фанні Гуднау з району Бостона. Вона мала відкритий двомісний Bailey Victoria Phaeton 1908 року й заряджала його за допомогою ртутно-дугового випрямляча General Electric. Такий пристрій перетворював змінний струм електромережі на постійний, необхідний для заряджання батареї. У скляній трубці містилася невелика кількість рідкої ртуті, яка випаровувалася та світилася під дією струму; разом із вугільними анодами вона забезпечувала проходження струму лише в одному напрямку. Заряджання повністю розрядженої батареї тривало близько 12 годин.

Станцію Гуднау встановили в сараї біля літнього будинку її батьків у Галлі, штат Массачусетс. Роз’єм для заряджання мав незвичну конструкцію. У 1910 році Electric Vehicle Association of America намагалася запровадити стандарт, який дозволив би заряджати електромобілі на будь-якій станції, однак власникам радили брати в дорогу запасні адаптери та кабелі.

Запас ходу і конкуренція з бензиновими авто

Компанія S.R. Bailey & Co. з Еймсбері у штаті Массачусетс, яка до того виробляла карети та сани, оголосила про перехід до випуску електромобілів у грудні 1906 року. Її перша модель Victoria Phaeton спершу отримала лужну батарею Томаса Едісона. За даними видання, рання версія батареї протікала й погано тримала заряд, тому виробник перейшов на акумулятори Gould Storage Battery Co.

Автомобіль Фанні Гуднау мав 30-елементну свинцево-кислотну батарею у дерев’яному корпусі під шасі. Стандартна батарея забезпечувала пробіг від 64 до 80 кілометрів; за доплату пропонували акумулятор із на 50% більшою місткістю. У 1910 році S.R. Bailey & Co. організувала рекламну поїздку маршрутом Нью-Йорк—Бостон із заїздом на гору Вашингтон, загалом на 1 600 кілометрів. У 1915 році компанія продала завод, випустивши приблизно 500–600 електромобілів, оскільки не витримала конкуренції з Model T.