ЄС послабив правила для вирощування генетично відредагованих культур
ЄС послабив правила для генетично відредагованих культур, розділивши їх на категорії NGT-1 та NGT-2.
Європейський Союз у червні послабив суворі обмеження на вирощування генетично відредагованих сільськогосподарських культур. Як повідомляє Nature, раніше всі такі рослини регулювалися як генетично модифіковані організми, тоді як редагування геному за допомогою CRISPR передбачає невеликі зміни у ДНК.
Нові правила поділяють культури, створені із застосуванням нових геномних технологій, на дві категорії — NGT-1 та NGT-2. Рослини NGT-1 із обмеженою кількістю змін прирівнюють до виведених звичайними методами та регулюють відповідно. Усі інші культури NGT-2 і надалі підпадають під суворіші правила для ГМО.
Обмеження для NGT-1
Для категорії NGT-1 встановлено ліміти на кількість генетичних редагувань і число пар основ ДНК, які можна змінити під час одного редагування. Ці вимоги мають наблизити зміни до тих, що можуть виникати природно. Водночас професор генетики рослин і селекції культур KU Leuven Ніко Де Сторме у своїй колонці назвав такі обмеження штучними, адже природні мутації не мають подібних лімітів за кількістю чи типом.
На його думку, встановлені межі можуть ускладнити поєднання кількох відредагованих властивостей в одному сорті або вдосконалення характеристик, які залежать від багатьох генів, зокрема врожайності та стійкості до стресу.
Кліматичні та економічні аргументи
У матеріалі зазначається, що зміна клімату, геополітична нестабільність, обмеження ЄС на пестициди та використання добрив посилюють потребу в сортах із широкою стійкістю до хвороб і ефективнішим використанням поживних речовин. Редагування геному може застосовуватися для зміни властивостей, зокрема стійкості до посухи або спеки.
Згідно з оцінкою впливу Європейської комісії за 2023 рік, щорічні економічні втрати фермерів ЄС для зернових культур на початку 2030-х років можуть сягнути 2,7 млрд євро. Автор також закликав передбачити гнучкість у подальшому впровадженні законодавства та навів підхід США, де рослини оцінюють передусім за можливими ризиками для здоров'я людей і екології, а не за методом селекції.
