Фахівці пояснили як подолати спад мотивації на третьому році PhD
Експерти порадили аспірантам із втратою мотивації узгодити план із керівником та працювати через невеликі досяжні цілі.
Фахівці з освіти та психології порадили аспірантам, які втратили темп роботи над дисертацією, не поспішати залишати PhD-програму, а обговорити з науковим керівником реалістичний план і визначити невеликі досяжні цілі. Про це йдеться у відповіді експертів, яку опублікувало Nature.
Лайф-коучка Віккі Райт, яка раніше досліджувала вищу освіту в Бірмінгемському університеті у Великій Британії, називає зниження мотивації на третьому році навчання поширеним явищем. За її словами, на цьому етапі новизна дослідження може зникати, а аспіранти гостріше усвідомлюють межі власних знань. Додатковим чинником може бути зміна робочого середовища — наприклад, перехід від лабораторної роботи до роботи за комп’ютером удома.
Повернути відчуття контролю
Ніколь Барнс, яка очолює освітній напрям Американської психологічної асоціації у Вашингтоні, вважає, що проблема може полягати не так у мотивації, як у втраті відчуття впливу на результат. Коли зусилля довго не дають прогресу, людина може почати берегти енергію. Вона радить змінити робочий план і додати до нього малі, чітко окреслені кроки, результат яких можна побачити найближчим часом.
Райт рекомендує відверто пояснити ситуацію науковому керівнику та разом підготувати запасний варіант — наприклад, інший проєкт. Водночас варто заздалегідь погодити умови, за яких цей варіант буде запущено: відмову в наданні потрібних клінічних даних або тривалу відсутність зворотного зв’язку щодо дослідження.
Малі завдання замість різкого рішення
Серед практичних кроків експерти називають підготовку статті з описом методів або невеликий проєкт із вузьким обсягом, який можна виконати на доступних даних. Такий підхід дає змогу не зводити вибір лише до двох варіантів — негайно піти з програми або залишатися в ній без змін.
Райт також пропонує відвести собі визначений період, наприклад два місяці, щоб зрозуміти причини зниження продуктивності та вирішити, чи є бажання вкладати більше сил саме в отримання ступеня. Якщо підтримки від керівника немає, вона радить звернутися до директора програми або керівника післядипломної освіти.
Дослідник освітніх технологій Університету Вальядоліда Луїс Прієто рекомендує зосередитися на складниках роботи, які подобаються, і за можливості зменшити вплив тих, що виснажують. Зокрема, для подолання відчуття ізоляції він пропонує частіше працювати на місці або домовлятися з колегами про регулярні онлайн-зустрічі.
