Френсіс Гальзен отримав Нобелівську премію за роботу над IceCube

Френсіс Гальзен 6 жовтня отримав Нобелівську премію з фізики за роботу над нейтринною обсерваторією IceCube на Південному полюсі. Установку створили для реєстрації високоенергетичних нейтрино — фундаментальних частинок, що прибувають до Землі від далеких космічних прискорювачів.

Як повідомляє Nature, детектори IceCube вбудовані в антарктичний лід. Авторка публікації, експериментальна фізикиня Ліндлі Вінслоу, назвала історію обсерваторії прикладом ризикованого наукового проєкту, який зрештою дав відкриття світового масштабу.

Від AMANDA до IceCube

Попередником IceCube була установка Antarctic Muon and Neutrino Detector Array, або AMANDA. Вона вже працювала наприкінці 1990-х, коли сама IceCube ще не була збудована. За наведеними даними, створення AMANDA коштувало приблизно 7 млн доларів США, тоді як будівництво IceCube обійшлося у 271 млн доларів.

Вінслоу зазначає, що невеликі й середні експерименти можуть бути особливо складними для фінансування: вони потребують більше ресурсів, ніж початкові перевірки концепції, але можуть ще не досягати масштабу, достатнього для відкриття. На її думку, за умов непростих рішень щодо наукових бюджетів такі проєкти ризикують стати об’єктом скорочень.

Нові нейтринні та темноматерійні проєкти

Серед ініціатив із подібним потенціалом авторка називає підводний експеримент Pacific Ocean Neutrino Experiment, або P-ONE. Його споруджує співпраця науковців із Північної Америки та Європи біля узбережжя канадського острова Ванкувер.

Також тривають проєкти з пошуку темної матерії, зокрема XLZD Collaboration — європейсько-північноамериканський консорціум — та PandaX у Китаї. У стратегічному плані США з фізики елементарних частинок P5, оприлюдненому 2023 року, рекомендували сформувати портфель малих експериментів. Водночас через бюджетні обмеження, пише Вінслоу, незрозуміло, чи буде цей портфель реалізовано.