Імунна пам’ять після паразитарної інфекції захистила мишей від грипу
Попередня паразитарна інфекція зменшила ушкодження легень і смертність мишей після зараження летальною дозою грипу H1N1.
Попереднє зараження паразитом Nippostrongylus brasiliensis захистило мишей від смерті після подальшого інфікування летальною дозою вірусу грипу H1N1. Дослідники встановили, що такий імунний досвід переналаштовує окремий тип легеневих макрофагів і зменшує ушкодження легень, не змінюючи кількості вірусу в організмі. Про результати дослідження повідомляє Nature.
Менше уражень без зниження вірусного навантаження
У моделі експерименту мишей спочатку інфікували приблизно 600 личинками N. brasiliensis, а через чотири-п’ять тижнів заражали штамом грипу A/Puerto Rico/8/34, відомим як PR8. Контрольні тварини впродовж першого тижня після зараження грипом втратили понад 20% маси тіла, і всі досягли клінічної кінцевої точки. У тварин із попередньою паразитарною інфекцією втрата ваги була значно меншою, а до восьмого дня після вірусного зараження вони повернулися до початкової маси.
На шостий день після інфікування PR8 у контрольних мишей виявили ознаки тяжкого гострого ураження легень, зокрема пневмонію, судинні ушкодження та крововиливи. У попередньо інфікованих паразитом мишей легені виглядали здоровішими та мали ознаки відновлення. Водночас вимірювання інфекційного вірусу через один, три та шість днів не показали різниці у вірусних титрах між групами.
Роль легеневих макрофагів
Автори зосередилися на нервово- та повітроносношляхово-асоційованих інтерстиціальних макрофагах, або NAMs. Ці клітини містяться біля великих дихальних шляхів і легеневих нервів. Після паразитарної інфекції вони набували тривалого локального стану, який дослідники назвали тренованим імунітетом.
Після зараження грипом у тренованих мишей фіксували вищі рівні цитокінів другого типу, зокрема IL-4, IL-5 та IL-13, а також IL-10. У легенях цих тварин було менше нейтрофілів і більше еозинофілів. Дослідники також зафіксували менші запальні інфільтрати, слабше накопичення колагену біля бронхів, краще збереження епітелію та війок дихальних шляхів.
Захист через зменшення запалення
Результати вказують, що захист був пов’язаний не з ефективнішим знищенням вірусу, а зі здатністю легень обмежувати імунно-опосередковане ушкодження тканин. Автори називають це толерантністю до хвороби: механізмом, який зберігає функцію органа без впливу на патогенне навантаження.
Дослідження проведене на мишах. Науковці зазначили, що кондиціонування тканинних макрофагів може стати потенційною терапевтичною стратегією для посилення толерантності за тяжких респіраторних вірусних інфекцій та інших запальних захворювань легень.
