Інтенсифікація землеробства в тропіках різко скоротила біорізноманіття

Інтенсифікація землеробства в тропіках різко скоротила біорізноманіття

Дослідження на Суматрі показало різке скорочення біорізноманіття після переходу від лісів до плантацій.

Перехід від тропічних лісів та агролісів до інтенсивних плантацій каучуку й олійної пальми суттєво зменшує біорізноманіття. Такого висновку дійшли дослідники, які оцінили 24 таксономічні групи на 32 ділянках у провінції Джамбі на індонезійському острові Суматра, повідомляє Nature.

Науковці порівняли низинні ліси з трьома типами сільськогосподарського використання земель: малозатратними каучуковими агролісами, а також інтенсивно керованими плантаціями каучуку та олійної пальми. Дослідження охопило організми над і під землею, а також різні трофічні рівні.

 

Ліси зберігають унікальні види

 

У лісах дослідники зафіксували 5861 вид, які не траплялися в інших типах землекористування. Це становить 15% усіх зареєстрованих видів, зокрема 30% видів надземних організмів і 12% підземних. Найвиразніша залежність від лісу виявилася у дерев, рослин підліску та мезостігматних кліщів: щонайменше 40% їхніх видів були суворо пов’язані з лісовим середовищем.

Майже 40% усіх виявлених видів траплялися і в лісі, і щонайменше в одному аграрному типі ландшафту. Водночас майже половина надземних видів-генералістів, що були в лісі, не зустрічалася в монокультурах: їх виявили лише в лісі та каучукових агролісах. Загалом 60% надземного біорізноманіття було обмежене цими двома типами середовища.

 

Монокультури втрачали найбільше видів

 

Показник регіонального мультирізноманіття в каучукових агролісах був на 20% нижчим, ніж у лісі, а в монокультурах скоротився приблизно на 78%. Локальне мультирізноманіття зменшилося з 0,59 у лісах до 0,47 в агролісах і до 0,26–0,28 на плантаціях каучуку та олійної пальми. Це відповідає втраті близько половини локального мультирізноманіття при переході від лісу до монокультур.

Відносно лісу значуще скорочення кількості видів зафіксували у 15 таксономічних групах в агролісах та у 21 групі на кожному з двох типів інтенсивних плантацій. Найсильніше змінилися дерева, на які безпосередньо впливають вирубування, висаджування культур, застосування гербіцидів, ручне прополювання, вапнування й внесення добрив.

 

Реакція спільнот відрізнялася

 

Дослідники також оцінили, наскільки видовий склад відрізняється між ділянками одного типу землекористування. Для частини груп інтенсивне землеробство призводило до біотичної гомогенізації, коли спільноти ставали подібнішими. Для інших, навпаки, спостерігали більшу відмінність між спільнотами. Стабільну гомогенізацію в усіх аграрних системах виявили для рослин підліску, грибів і бактерій, а диференціацію — для низки комах, павуків та орібатидних кліщів.

Каучукові агроліси зберігали більше лісових видів, ніж монокультури, проте автори наголошують, що вони не можуть замінити незаймані ліси. Дані вказують на необхідність збереження решток лісу та запобігання подальшому розширенню сільськогосподарських угідь.