Надмасивна чорна діра випустила радіоджети через 300 днів після спалаху

Астрономи за допомогою рентгенівської обсерваторії NASA Neil Gehrels Swift зафіксували, що надмасивна чорна діра в центрі галактики NGC 1275 після сильного рентгенівського спалаху випустила радіоджети із затримкою приблизно 300 днів. Спостереження дають змогу дослідити зв’язок між акреційним диском чорної діри та струменями плазми, повідомляє Space.com.

NGC 1275 є найяскравішою галактикою скупчення Персея. Її активне ядро випромінює рентгенівське світло, коли речовина падає до чорної діри, а частина матеріалу спрямовується до полюсів і викидається у вигляді потужних струменів, особливо помітних у радіодіапазоні.

Найсильніший спалах у 2023 році

Найпотужніший за весь час рентгенівський спалах від NGC 1275 команда побачила у лютому 2023 року. Він тривав менш як 60 днів і складався з двох п’ятиденних епізодів, під час яких яскравість активного ядра в рентгенівському діапазоні зросла вдвічі.

Дослідники виключили, що причиною події було руйнування зорі припливними силами чорної діри. На їхню думку, спалах найімовірніше спричинило різке збільшення темпу акреції — надходження речовини до чорної діри.

Оцінка маси та затримка сигналу

На підставі даних Swift науковці оцінили розмір області, з якої активне ядро випромінює світло, та обмежили масу чорної діри. За їхніми розрахунками, вона становить від 100 мільйонів до 1 мільярда мас Сонця.

Порівняння рентгенівських і радіоспостережень виявило попередні свідчення затримки приблизно на 300 днів між рентгенівським спалахом і радіовипромінюванням. Це може відповідати часу, за який плазма рухається від основи джета до ділянки ущільнення або ударної хвилі, де вона взаємодіє з навколишнім газом чи пилом. Дослідники зазначили, що для точнішого встановлення цього зв’язку потрібні додаткові рентгенівські спостереження.

Роботу команди прийняли до публікації в Astrophysical Journal Letters; її версія до рецензування доступна в arXiv.