NASA схвалило розробку інфрачервоного телескопа PRIMA

NASA дозволило перейти до наступної фази розробки космічної обсерваторії PRIMA, запуск якої планують у 2033 році. Телескоп спостерігатиме Всесвіт у далекому інфрачервоному діапазоні та працюватиме на орбіті навколо точки Лагранжа L2 системи Сонце—Земля, приблизно за мільйон миль від Землі. Про рішення агентства повідомляє Ars Technica.

PRIMA є скороченням від Probe far-Infrared Mission for Astrophysics. Це перша місія нового класу Probe Explorers, який NASA створює як проміжний варіант між відносно недорогими місіями класу Explorer та багатомільярдними флагманськими телескопами. Вартість PRIMA обмежена 1,2 млрд доларів без урахування запуску.

Запасна система охолодження Webb

Для місії використають модифікований запасний кріоохолоджувач, який залишився після розробки космічного телескопа James Webb. Його адаптують для використання гелію-3 замість гелію-4. Основну оптику PRIMA охолоджуватимуть до 4,5 кельвіна, а фокальні площини детекторів кінетичної індуктивності — до 100 мілікельвінів.

Телескоп матиме головне дзеркало діаметром 1,8 метра та досліджуватиме випромінювання на довжинах хвиль від 24 до 235 мікрометрів. Очікується, що його маса під час запуску буде меншою за 3,4 тонни. За даними NASA, чутливість PRIMA дасть змогу вивчати формування планет і атмосфер, спільну еволюцію галактик та чорних дір, а також зміни властивостей космічного пилу й металів упродовж історії Всесвіту.

Наступний етап розробки

Схвалення NASA означає перехід PRIMA до фази B. Команда місії готуватиметься до попереднього розгляду проєкту, після чого в штаб-квартирі NASA має відбутися підтверджувальний огляд, необхідний для остаточного дозволу на інтеграцію льотного обладнання.

Проєкт очолюватиме Лабораторія реактивного руху NASA в Пасадені, штат Каліфорнія. PRIMA має досліджувати інфрачервоний діапазон глибше, ніж попередні та чинні інфрачервоні обсерваторії NASA, зокрема Spitzer і Webb, а також розвивати наукові результати європейського телескопа Herschel.