У своїй колонці CEO fintech-компанії LeoGaming Альона Дегрік розповідає про прогнози Deutsche Bank щодо економічного майбутнього світу
Сьогодні поговоримо не про фінтех. Я ознайомилася з нещодавнім дослідженням Deutsche Bank під назвою “The age of disorder” і виділила головне з нього. Глобальне дослідження світової економіки й довгострокових чинників впливу на неї дає розуміння, що буде дійсно важливим, і як саме світ буде змінюватися протягом наступної декади. А витоки головних проблем – ключ до розуміння змін, що наближаються.
Між Китаєм та США
Найважливішим питанням епохи, ймовірно, стануть відносини між Китаєм і США, або їх погіршення. Китай може обігнати США як найбільшу економіку у світі, і в міру наближення цього моменту економічна напруженість буде зростати. Як мінімум останні 20 років глобальна геополітична структура була відносно простою. Трьома ключовими політичними блоками були США, Китай та ЄС. Такий розподіл протягом найближчого десятиліття ймовірно переросте в біполярне протистояння, оскільки і США, і Китай будуть прагнути запобігти домінуванню один одного. Пандемія Covid-19 прискорить цей процес. Ситуація з вірусом використовується обома країнами в політичних стратегіях і стане центральною темою на майбутніх виборах у США. Ця ситуація чимось нагадує “Холодну війну”, однак Китай значніше інтегрований у світову економіку ніж колись СРСР.
Перший час торгового конфлікту між США і Китаєм європейські та інші країни намагалися зберігати нейтралітет. Скоріше за все, залишатися нейтральними в ході майбутнього десятиліття буде важко, якщо не неможливо. Асоціація держав Південно-Східної Азії підтримає Китай через явну економічну залежність. Японія, Південна Корея й Австралія, швидше за все, опиняться на стороні США. ЄС, ймовірно, буде все більше й більше схилятися до підтримки США в стратегії стримування Китаю й у битві за технологічний розвиток. У кінцевому підсумку розбіжності в питаннях торгівлі й політики можуть бути врегульовані сторонами. Однак набагато більш складним питанням є сфера технологій. У міру розвитку штучного інтелекту стає очевидною його значимість – у цьому напрямку жодна зі сторін не відійде від своїх позицій. Результати виборів у США в листопаді навряд чи змінять хід подій.
Інфляція чи дефляція?
Що нас чекає – інфляція чи дефляція? Думки значно розділилися, і здається, що повернення до низької стабільної інфляції дуже малоймовірне в майбутньому. При цьому, який би сценарій нас не очікував, економічну нестабільність відчують усі. Команда дослідження вважає, що інфляція – найбільш ймовірне майбутнє, і я солідарна з нею. Але реальність така, що тенденції дефляції можуть легко перемогти.
Інфляцію може викликати постійна зміна політичної ситуації. Події, пов’язані з Covid-19, спровокували надзвичайні зміни в політиці. Через масштабні програми фінансової допомоги й обмеження у постачанні, викликані пандемією, виникає можливість зростання інфляції після їх послаблення. Також зростання загальної інфляції в США спровоковане погіршенням китайсько-американських відносин і посиленням торгової війни. У міру того, як тенденції глобалізації набувають зворотного характеру, а люди сфокусовані на пандемії, цілком ймовірно, що світ буде рухатися в бік більш локальних систем ланцюжків поставок. Ціни, ймовірно, виростуть у порівнянні з минулими роками.
У цілому, владі буде набагато складніше контролювати інфляцію на одному рівні через пандемію. Автори дослідження вважають, що вплив дефляції очевидний, особливо в короткостроковій перспективі. Однак інфляція буде переважати протягом десятиліття і значно відхилятися від бажаного рівня. При цьому обидва варіанти несуть безлад у порівнянні з відносно стабільною епохою глобалізації.
Економісти, екоактивісти й питання кліматичних змін
У цьому питанні світ розділився на два блоки – ті, хто надають пріоритетного значення розвитку економіки й ті, хто борються за збереження навколишнього середовища, що створює непорозуміння й конфлікт. Думки особливо поляризовані за віком – на відміну від дорослого та похилого покоління, молоді активно виступають за зміни на користь захисту й турботи про планету. 2020 рік нам довів, що світ може змінюватися й адаптовуватися до таких змін набагато швидше, ніж будь-хто очікував. Така велика організація, як Грінпіс, розглядає пандемію як каталізатор, а не як перешкоду в питаннях зміни клімату. Відповідно й інші організації, політичні партії, великі компанії підтримають цю ініціативу – Паризька угода актуалізувала це питання.
Багато захисників навколишнього середовища бачать у вірусі найбільшу можливість змінити нинішній перебіг справ. Вони визнають, що світовий локдаун був справжнім ударом, але вказують на те, що менше ніж через рік після початку пандемії ми почали вести більш екологічно-чистий спосіб життя.
Захисники навколишнього середовища розглядають економічні наслідки двояко. Вони визнають їх негативний характер, але сприймають як необхідну жертву у створенні більш здорового навколишнього середовища.
Ті, хто віддає пріоритетне значення економіці, не менш активно виступають за необхідність її підтримки. Скорочення викидів на 26% дорівнює зростанню рівня безробіття в США на більш ніж 11% з лютого місяця. Соціальні наслідки такого рівня безробіття дуже серйозні. Економісти відзначають, що уряди й центральні банки приступили до реалізації програм запозичення без конкретного розуміння того, як буде погашений борг. А як можна підтримувати борг, якщо економіка не залишається найвищим пріоритетом?
Обидві сторони непохитно відстоюють свої позиції. Майбутнє десятиліття пройде в дебатах і виборі основного курсу розвитку.
Зараз світ переживає значні зміни. Це стосується не тільки окремих країн, регулювання, екосистем, але й цілого міжнародного устрою. Усе це вплине на фінансову систему, яка вже реагує: максимальний перехід в онлайн, подальший розвиток безшовного процесу оплати, біометрія й безконтактні методи оплати. Фраза “адаптуйся або помри” ще ніколи не була такою актуальною для платіжної сфери – і разом зі складнощами “ера безладу” обов’язково виведе нас із кризи.
