Nature: інституційні стимули можуть звузити наукові пошуки з ШІ

Nature: інституційні стимули можуть звузити наукові пошуки з ШІ

Автори Nature закликали змінити наукові стимули, щоб ШІ не звужував тематичне поле досліджень.

Автори коментаря в Nature попереджають, що штучний інтелект підвищує продуктивність окремих науковців, але за нинішньої системи винагород може звужувати коло досліджуваних ідей. На їхню думку, фонди, журнали та університети мають стимулювати створення нових напрямів і даних, а не лише швидке опрацювання вже доступної інформації.

 

Продуктивність і вужче тематичне поле

 

У статті зазначено, що дослідники, які використовують інструменти ШІ, публікують приблизно втричі більше наукових робіт і отримують майже вп’ятеро більше цитувань, ніж їхні колеги. Водночас аналіз наукової літератури показав: роботи із застосуванням ШІ охоплюють на 4,6% менше тематичних напрямів, ніж дослідження без таких інструментів. Така закономірність зафіксована більш ніж у 70% вивчених підгалузей.

Автори вважають, що проблема полягає не в самій технології, а в інституційних стимулах. ШІ прискорює продовження вже знайомих дослідницьких ліній, тоді як академічні системи оцінювання заохочують швидкість, безперервний список публікацій в одній галузі та наявність попередніх даних для отримання фінансування.

 

Інвестиції в нові дані

 

Науковці закликають фонди більше вкладати в інфраструктуру даних і вимірювань, зокрема в недостатньо вивчених сферах, таких як захворювання, не охоплені великими когортними дослідженнями. Вони наголошують, що створення довгострокових когорт або програм моніторингу біорізноманіття потребує років стабільного фінансування до появи результатів, придатних для публікації.

Натомість застосовувати дедалі потужніші моделі до відкритих масивів даних значно дешевше. Як приклади автори наводять GNoME, який визначив 381 тисячу потенційно стабільних неорганічних кристалів, та AlphaFold, що створив понад 214 мільйонів потенційних структур білків. За їхніми даними, за два роки вартість отримання прогнозів за допомогою моделей ШІ знизилася приблизно у 100 разів, тоді як розбудова спостережної інфраструктури й надалі потребує значних довгострокових витрат.

 

Не карати за зміну напряму

 

Також автори пропонують університетам і грантовим агенціям не карати дослідників за перехід до нових дисциплін. На їхню думку, ШІ зменшує інформаційні бар’єри для такого переходу: наприклад, еколог може швидше опанувати незнайому літературу з геноміки. Однак чинні правила найму та фінансування, як зазначено в коментарі, часто все ще ставлять у невигідне становище тих, хто змінює підгалузь.