Nature назвав умови ефективного вимірювання стану природи

Nature назвав умови ефективного вимірювання стану природи

Nature описав переваги й обмеження нових глобальних метрик для оцінювання стану природи та захисту біорізноманіття.

Ініціатива Nature Positive Initiative розробляє спільні показники для оцінювання стану природи, однак ці інструменти потребують незалежної перевірки в реальних умовах, перш ніж їх широко застосовуватимуть компанії та фінансові установи. Про це йдеться в матеріалі Nature.

Запропонована система має відстежувати площу та стан екосистем, ризики вимирання видів і зміни чисельності популяцій на суходолі, у прісноводних і морських середовищах. Її розробляли як мінімальну глобально узгоджену рамку, яка дасть змогу порівнювати зміни природи в різних країнах і галузях.

 

Різна точність вимірювань

 

Nature Positive Initiative, заснована 2023 року, об’єднує великі коаліції сталого бізнесу, фінансового сектору та природоохоронних організацій. Її метрики мають бути сумісними з наявними стандартами звітності про ризики, пов’язані з природою, зокрема підходами Science Based Targets Network і Taskforce on Nature-related Financial Disclosures.

Показники вже випробували 29 компаній у 23 країнах на більш ніж 50 майданчиках. Водночас система передбачає три рівні деталізації: підготовчий, середній і високий. Така гнучкість дає змогу працювати за нерівного доступу до даних, експертизи та ресурсів, але ускладнює зіставлення оцінок, виконаних із різною точністю або в різних просторових масштабах.

На підготовчому рівні можуть застосовувати дані з відносно низькою просторовою роздільною здатністю та, наприклад, поділяти земельний покрив на природний і неприродний. Поглиблені оцінки мають спиратися на детальніші дані й точнішу класифікацію екосистем.

 

Ризики спрощення та потреба в перевірці

 

Автори матеріалу застерігають, що організації можуть обирати для вимірювання простіші характеристики екосистем або поширені види, які швидше реагують на екологічні поліпшення. Це здатне створити враження успіху без належної оцінки стану спеціалізованих видів, які можуть бути пріоритетними для охорони.

Сам підрахунок відновлених гектарів не показує, чи відновилися екосистемні функції та чи зростають популяції видів під загрозою. Глобальні набори даних і дистанційне зондування також не можуть повністю замінити перевірку на місцях, особливо в регіонах із браком даних. Зокрема, дані, що фіксують лише деревний намет, можуть не відобразити будову лісу під ним.

На думку авторів, незалежне тестування має оцінити практичність метрик, їхню користь для природи, бізнесу та громад, а також ризик хибних сигналів для інвесторів або надмірних витрат на моніторинг. Важливим лишається й врахування місцевих екологічних, культурних і соціальних цінностей, зокрема знань корінних народів.