Nature: занедбання традиційного землекористування шкодить біорізноманіттю
Nature повідомляє, що занедбання традиційного землекористування в Японії скорочує оселища для частини видів.
Занедбання сіл і припинення традиційних практик землекористування в Японії скорочують кількість середовищ існування для частини птахів, комах і рослин. Водночас охорона природи не завжди означає повне усунення людей із ландшафтів: деякі екосистеми залежать від догляду, який історично здійснювали люди, пише Nature.
Догляд за ландшафтами
У виданні зазначають, що традиційне рисівництво та управління лісами в Японії підтримували оселища видів, які живуть на затоплених рисових полях, уздовж меж між полями або в лісах із розрідженим наметом. Через депопуляцію сільських територій цілі села там залишаються без мешканців, а відповідні практики припиняються.
Подібний зв’язок між діяльністю людини та природою існував у багатьох регіонах світу. Зокрема, ландшафти, які європейські колоністи вважали дикою природою, нерідко підтримували корінні народи. Традиційне землеробство створювало екологічні ніші для комах, земноводних, птахів і рослин, частина яких еволюціонувала поряд із людськими поселеннями.
Охорона природи за участі людей
Інтенсивне перетворення земель залишається найбільшим чинником втрати біорізноманіття. Саме тому держави погодилися до 2030 року охороняти 30% наземних і водних середовищ існування. Водночас ця ціль не передбачає, що заповідні території мають бути зонами без людей.
Для підтримання окремих екосистем необхідні конкретні роботи: управління водними ресурсами, випас тварин, екологічно обґрунтоване лісове господарство та контрольовані випали для запобігання масштабним пожежам. До практик догляду також віднесено традиційне збирання рослин, висаджування, облаштування прибережних садів для молюсків і проріджування лісів та чагарників, що стимулює новий ріст.
Nature наголошує, що такі підходи мають спиратися на сучасну екологію, природоохоронну біологію та знання, накопичені поколіннями практичного управління землею. Видання також вказує на потребу фінансувати традиційне господарювання, адже воно потребує більше праці та є дорожчим за промислове сільське господарство.
