Науковці Індії та Китаю оптимістичніші за колег зі США і Європи
Опитування Nature показало вищий кар’єрний оптимізм науковців Індії та Китаю і нижчу задоволеність роботою, ніж у низці західних країн.
Опитування майже 4 тисяч науковців показало, що дослідники в Індії та Китаї частіше оптимістично оцінюють професійні перспективи, ніж їхні колеги у США, Німеччині та Великій Британії. Водночас рівень задоволеності роботою у двох азійських країнах нижчий, ніж у низці держав із високими доходами, повідомляє Nature.
Дослідження проводили у травні та червні, а його результати опублікували 13 жовтня. Видання Nature періодично проводить такі опитування з 2010 року, з’ясовуючи, наскільки вчені задоволені роботою, чи впевнені у майбутньому та що впливає на їхні відповіді.
Оптимізм щодо кар’єри
В Індії оптимістично оцінюють свої перспективи 70% опитаних науковців. У Китаї цей показник становить 55% і наближений до глобального середнього рівня у 52%. Для порівняння, позитивно дивляться на майбутнє 38% респондентів у Німеччині, 33% — у Великій Британії та 34% — у США.
У Сполучених Штатах, Німеччині та Великій Британії відповіді стали менш оптимістичними порівняно з попередніми дослідженнями 2018 і 2021 років. Більша частка учасників нинішнього опитування також вважає, що їхні кар’єрні перспективи гірші, ніж були у попередніх поколінь. Водночас відповіді індійських науковців було зібрано до загальнонаціональних студентських протестів у липні.
Задоволеність роботою
За рівнем задоволеності роботою результати відрізняються. У Китаї задоволені своєю працею 51% респондентів, в Індії — 59%. У США цей показник становить 65%, у Німеччині — 67%, у Великій Британії — 63%. Найвищий рівень зафіксували в Канаді, де роботою задоволені 70% опитаних дослідників.
Nature зазначає, що науковці в Китаї повідомляють про тиск, пов’язаний із необхідністю публікуватися в журналах. Дослідники у Європі та США загалом мають вищий рівень незалежності на роботі, який видання називає важливим чинником задоволеності. Водночас США скорочують фінансування деяких грантових програм, а європейські країни спрямовують більшу частку державних коштів на оборону, що призводить до скорочень в інших бюджетах, зокрема на науку.
