Науковець пояснив, як виявляють ШІ у художніх текстах
Дослідник Тухін Чакрабарті пояснив метод пошуку ознак використання ШІ у книжках та прокоментував суперечку навколо Daggermouth.
Комп’ютерний науковець Університету штату Нью-Йорк у Стоуні-Бруку Тухін Чакрабарті описав підхід до виявлення текстів, які могли бути створені за допомогою штучного інтелекту. Дослідник аналізує рідкісні послідовності слів, що дослівно повторюються у різних книгах, і порівнює їх із великим масивом видань.
В інтерв’ю Nature Чакрабарті зазначив, що для оцінки важливою є прозорість щодо використання ШІ. На його думку, проблема виникає, коли людина видає написаний ШІ текст за власну роботу, тоді як розкриття інформації про технологічну допомогу дає змогу оцінити характер такого використання.
Порівняння трьох груп книжок
У препринті Чакрабарті та його колеги дослідили 600 книжок, що продавалися на Amazon. До вибірки увійшли 200 назв, позначених програмою Pangram як такі, що містять значну частку тексту, написаного ШІ, 200 бестселерів самвидаву без такого маркування та 200 творів художньої літератури, які отримували або номінувалися на літературні премії.
Автори шукали в цих книжках рідкісні вислови, що слово в слово траплялися серед сотень тисяч назв у Google Books. Найменше збігів із попередньо виданими текстами виявили у літературній прозі, більше — у творах самвидаву, а найбільше — у книжках, позначених як імовірно створені ШІ.
Дослідник пов’язує це з тим, що жанрова проза часто спирається на тропи, кліше та усталені формули, які мовним моделям легше відтворювати. У незавершеній роботі команда також поділила книги на сюжетні епізоди й виявила, що тексти, створені ШІ, можуть відтворювати конкретні сюжетні ходи з раніших людських творів.
Суперечка навколо роману Daggermouth
Робота Чакрабарті набула розголосу після того, як журналіст використав її як один з аргументів у твердженні про значне застосування ШІ під час створення бестселера 2026 року Daggermouth. Авторка роману H. M. Wolfe це заперечила.
Науковець заявив, що в книзі виявили кілька специфічних рідкісних висловів, які повністю збігаються з фрагментами інших книжок. Також перевірка Pangram позначила понад половину роману як текст, згенерований ШІ. Чакрабарті наголосив, що не вважає Daggermouth повністю створеним ШІ, але дотримується висновку про його істотне використання. Через адвоката Wolfe назвала звинувачення у використанні генеративного ШІ «цілковито неправдивим», а видавці Simon & Schuster і Tor Bramble підтримали авторку та книгу.
