Наукові радники Єврокомісії назвали науку основою стійкої демократії

Члени Групи головних наукових радників Європейської комісії заявили, що незалежна наука є однією з основ демократичної стійкості. Вони закликали захищати академічну свободу, убезпечити дослідників від політичного втручання та підтримувати стабільне державне фінансування досліджень.

Як повідомляє Nature, радники готують рекомендації на запит єврокомісарки зі стартапів, досліджень та інновацій Екатаріни Захарієвої. У травні вона попросила їх оцінити, як наука може посилити демократичне функціонування та стійкість Європейського Союзу.

Спільна фактична основа

Автори виокремили три напрями, через які наука підтримує демократію: формування спільної фактологічної бази, зміцнення довіри до інституцій і надання інструментів для адаптації політики та організацій до нових обставин. Наукові установи, на їхню думку, допомагають оцінювати докази, можливі наслідки рішень і рівень невизначеності, а також оновлювати висновки після появи нових даних.

Особливу увагу радники приділили цифровим платформам і штучному інтелекту. Такі інструменти здатні розширити участь громадян та підвищити прозорість, однак водночас створюють ризики дезінформації, маніпуляцій, упередженості, поляризації та фрагментації. На їхню оцінку, протидія дезінформації не має обмежуватися перевіркою фактів: потрібні прозорі джерела даних на платформах, незалежні медіа, захист від іноземного втручання, безпечна інформаційна інфраструктура та незалежний нагляд за алгоритмічними системами.

Незалежність експертизи

Радники наголосили, що довіру до демократичних інституцій можуть зміцнювати прозорі й підзвітні рішення, засновані на наукових доказах. Під час криз влада має чітко пояснювати, як саме наукові дані, їхні обмеження та невизначеність впливають на ухвалені рішення.

Водночас експертиза втрачає легітимність, якщо її сприймають як непрозору, політизовану, елітарну або відірвану від повсякденного досвіду людей. Автори застерігають, що скорочення державних бюджетів на науку може посилити залежність дослідників від вузького кола приватних, комерційних або пов’язаних з іншими країнами донорів і створити реальні чи уявні конфлікти інтересів.

Наукові консультативні групи, на думку радників, повинні мати змогу незалежно пропонувати теми, визначати питання та повідомляти посадовцям і суспільству про докази, невизначеність і можливі варіанти політики. Вони також закликали розвивати наукову грамотність, громадянську освіту, доступ до надійної інформації та можливості для участі людей у наукових обговореннях.