Перший заступник голови Нацбанку України Катерина Рожкова заявила, що криптовалюта це не гроші та не засіб платежу, а також порадила українцям не користуватись криптою як ризикованим інструментом. Розбираємось, чому така позиція регулятора шкодить розвитку ринку криптовалют та їх правовому регулюванню в Україні.
Катерина Рожкова, Перший заступник голови НБУ:
“Це не засіб платежу, це не гроші, це інші активи, тому, якщо люди хочуть ними скористатися, нехай зважують на ризики, які там присутні. До речі, у світі відношення до криптовалют не є однозначним. І ми вже були свідками серйозних потрясінь на цих ринках у США, коли виявилося, що криптовалюти, які мали бути забезпечені фізичними доларами, виявилися незабезпеченими нічим, і це дуже великі ризики”
Вислів Рожкової щодо крипти дуже нагадує позицію її колишнього керівника Валерії Гонтаревої (голова НБУ 2014—2018, фактично очолювала Нацбанк до 11 травня 2017 року), яка вважала криптовалюту грошовим сурогатом. Через це керівництво НБУ напоролось на критику професійної спільноти, адже з юридичної та фінансової точки зору дане твердження є як мінімум безграмотним. Лише наприкінці 2017 Нацбанк визнав помилку, заявивши що природа крипти не дозволяє називати її грошовим сурогатом.
Уже тоді було ясно, що криптовалюта міцно входить у життя українців. З 2014 року Україна стабільно посідає ТОП-місця у рейтингах найбільших криптоадоптерів у світі. У нас активно розвивались криптобіржі та криптоінфраструктура, багато торговців приймають криптовалюту в якості оплати за свої товари та послуги. Громадяни здійснювали введення/виведення крипти з вітчизняних та іноземних бірж на картки українських банків. Торік в Україні була представлена перша криптокарта Weld Card. Величезна кількість волонтерів приймали пожертви на армію та постраждалим від війни у криптовалюті. Тому опиратись інтеграції криптовалют у нашу повсякденність стало просто шкідливо.
У лютому 2022 року був ухвалений закон «Про віртуальні активи», який покликаний врегулювати правовий статус криптовалют в Україні. Саме Національний банк України визначений у документі як один із регуляторів ринку крипти у сфері віртуальних активів, які забезпечені валютними цінностями та емітовані резидентами України, тобто стейблкоїнів. Усіма іншими віртуальними активами буде опікуватись Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. З огляду на те, що НБУ є регулятором у сфері криптовалют, дивно чути від другої людини в Нацбанку такі різкі випади у бік предмету регулювання.
Однак така позиція Катерини Рожкової насправді є продовженням антикриптовалютного курсу НБУ, який тільки посилився у 2023 році.
На початку березня Національний банк України рекомендував банкам не проводити high-risk транзакції (з картки на картку або з облікового запису на обліковий запис), до яких належать і операції з криптовалютами. Як результат – українські криптобіржі раптово припинили поповнення та виведення коштів через банківські картки у гривні.
Обмеження НБУ негативно вплинули на український крипторинок. Адже тепер користувачам доводиться шукати альтернативу для виведення коштів та поповнення гаманців. Обмеження Нацбанку також знизили привабливість криптоінвестицій в Україну, а ринок почав втрачати гравців. Низка українських криптобірж уже переорієнтовуються на західні ринки, де до криптовалюти ставляться привітніше.
Примітно, що наступ на крипту у Нацбанку поєднали разом із боротьбою з міскодингом. Вирішити проблему могло б розмежування регулятором криптоплатежів та міскодингу та зняття обмежень на операції із криптогаманцями. Проте такий сценарій малоімовірний, кажуть у Верховній Раді. Нардеп Данило Гетманцев прогнозує, що криптоплатежі будуть в Україні “під ковпаком” аж до моменту поки не завершиться процес переліцензування учасників платіжного ринку. Водночас гравці ринку переконані, що міскодинг – лише формальна причина наступу на криптооперації.
Також у березні суд зобов’язав Національне антикорупційне бюро України провести досудову перевірку фактів фінансування криптовалютної біржі WhiteBIT групою впливових проросійських бізнесменів та фінансових махінацій. Тоді як засновник та СЕО WhiteBIT Володимир Носов стверджує, що біржа порвала будь-які зв’язки з ринком рф. Керівник криптобіржі зазначив, що публічна проукраїнська позиція WhiteBIT як одного з великих гравців у криптоіндустрії та донаторів України може комусь заважати.
Зазначимо, що у зв’язку з повномасштабною війною українські криптобіржі, зокрема Kuna та WhiteBIT, запровадили обмеження для користувачів із країни-агресора. KUNA відключила торгові пари у рублях, а також закрила можливість введення/виведення рубля. WhiteBIT призупинила реєстрацію нових користувачів з росії, а також ввела додаткові перевірки транзакцій, які можуть бути пов’язані з рф. І сьогодні криптобіржі технічно унеможливили будь-які операції, пов’язані з росією.
Українська криптоспільнота вважає, що через такі дії НБУ ринок крипти в Україні помер, і перспектив його відродження практично немає. Ба більше, у ком’юніті говорять, що Нацбанк відверто саботує розвиток крипторинку, оскільки регулятору вигідно, щоб крипти в Україні взагалі не було – так нібито буде менше проблем.
Нагадаємо, що з 2022 року на фоні збільшення криптошахрайств та краху FTX у світі активніше взялись за регулювання крипти. МВФ у лютому торік виступив проти визнання криптовалют платіжним засобом, оскільки широке впровадження криптоактивів нібито може підірвати ефективність монетарної політики.
Аналітики прогнозують, що цього року санкції та обмеження проти криптовалют будуть ще жорсткішими і масштабнішими, та можуть стати сильним потрясінням для крипторинка. Нові посилення для індустрії створять ще більше суперечок між владою та криптоспільнотою.
