Сьогодні у Києві проходить профільна fintech-конференція «OpenEcoPay 2020: відкрита екосистема цифрових платежів». Редакція «Процесу» розповідає про найцікавіші доповідях конференції прямо з конференц-залу.
Відкривала конференцію доповідь глави департаменту платіжних систем Національного Банку України Олексія Шабана. Його доповідь називалася «Концептуальні зміни в регулюванні українського платіжного ринку». Головним чином вона була присвячений проекту закону «Про платіжні послуги». Він був презентований 31 січня 2020 року і винесений на публічне обговорення. Поправки в нього вносять банки, фінансові компанії та профільні організації (наприклад, Українська асоціація платіжних систем, що організовувала два публічних обговорення з питання електронних грошей).
Законопроект передбачає зміни, що стосуються багатьох аспектів. Це емісія карт і випуск електронних грошей НФУ, НБУ як регулятор ринку, нові бізнес-моделі і платіжні послуги, ліцензування діяльності, захист користувачів і open banking.
Регулятором ринку виступить НБУ: постачальники послуг на платіжному ринку будуть діяти за ліцензією Нацбанку. Їх поділять на дев’ять категорій:
НБУ;
Банки будуть відкривати банківські рахунки і здійснювати всі види платіжних послуг на базі банківської ліцензії;
Поштові оператори зможуть надавати фінансові платіжні послуги, випускати електронні гроші і відкривати рахунки, не маючи статусу фінансової установи;
Постачальники нефінансових платіжних послуг будуть працювати по реєстрації НБУ. Вони надаватимуть нефінансові платіжні послуги без статусу фінустанови;
Філії іноземних платіжних установ працюватимуть на основі акредитації НБУ і зможуть надавати всі види платіжних послуг і відкривати платіжні рахунки;
Платіжні установи (НФУ), що працюють на основі ліцензії НБУ, будуть мати право надавати всі види платіжних послуг і відкривати платіжні рахунки. У малих НФУ будуть обмеження щодо деяких послуг;
Установи електронних грошей (НФУ), що працюють на основі ліцензії НБУ, здійснюють випуск електронних грошей та платіжні операції з ними. Мають право надавати всі види платіжних послуг і відкривати платіжні рахунки;
Органи державної влади зможуть надавати окремі види платіжних послуг без ліцензії у межах своєї компетенції відповідно до профільного законодавства;
Інші фінансові установи зможуть надавати окремі види платіжних послуг згідно з профільним законом та ліцензією на здійснення фінансової діяльності.
Варто виділити малі платіжні установи. Вони отримають спрощений порядок авторизації через внесення відомостей до реєстру, до них не будуть пред’являти вимоги за капіталом. При цьому вони не зможуть здійснювати емісію платіжних інструментів, випуск та виконання операцій з електронними грошима. Передбачені також обмеження по граничним обсягам операцій.
Платіжні послуги поділяються на два види:
Фінансові
- Внесення коштів на платіжний рахунок;
- Зняття/списання коштів з платіжного рахунку;
- Переказ коштів;
- Переказ коштів за рахунок кредиту;
- Емісія/еквайринг платіжних інструментів;
- Грошові перекази;
- Емісія та виконання платіжних операцій з електронними грошима.
Нефінансові
- Послуга ініціювання платежу;
- Послуга надання консолідованої інформації по платіжному рахунку.
Фото: НБУ, «Процес»
