Псилоцибін змінював організацію мозкової активності залежно від контексту
Дослідження показало, що псилоцибін пов’язаний із контекстно організованими змінами мозкової активності під час МРТ та ЕЕГ.
Дослідники виявили, що під дією псилоцибіну мозкова активність не стає суто хаотичною: вона чіткіше організовується в часі та залежно від контексту — відпочинку, медитації, музики чи перегляду відео. У дослідженні взяли участь 62 людини, які раніше не вживали психоделіків і отримали по 19 міліграмів псилоцибіну. Про роботу, опубліковану в журналі Nature, повідомляє Ars Technica.
Сканування під час різних занять
Учасники двічі проходили однакову послідовність процедур — у тверезому стані та після приймання псилоцибіну. Приблизно через 80 хвилин після дози їх сканували за допомогою МРТ, а приблизно через 150 хвилин проводили електроенцефалографію. Добровольці лежали у спокої, слухали керовану медитацію, 11-хвилинну музичну добірку та дивилися із розплющеними очима відео з хмарами.
Дослідники не давали учасникам когнітивних завдань, щоб не переривати переживання. Половина добровольців назвала сеанс одним із найзначущіших досвідів у житті, а 24 учасники віднесли його до п’ятірки найважливіших.
Менше меж між мережами
За даними команди нейробіолога Девона Столікера з Університету Монаша, під дією псилоцибіну зв’язки всередині окремих мозкових мереж слабшали, тоді як взаємодія між різними мережами посилювалася. Модульність мозку знижувалася в усіх чотирьох експериментальних умовах.
Також різниця між активністю мозку із заплющеними очима та під час перегляду відео майже зникала. У зоровій мережі розрив у зв’язності між цими станами скоротився на 85%, а ЕЕГ зафіксувала майже вдвічі нижчу активність альфа-діапазону, який зазвичай пов’язують із фільтрацією зорової інформації.
Аналіз індивідуальних траєкторій
Замість усереднення даних у часі та між усіма учасниками науковці застосували інструмент машинного навчання CEBRA. Він обробив послідовну активність 332 ділянок мозку та сформував для кожної людини траєкторію змін у тривимірному просторі. Під дією псилоцибіну ці траєкторії розділялися на чотири кластери, що відповідали відпочинку, медитації, музиці та відео.
Точність класифікатора зростала разом із тим, наскільки глибоким учасники вважали свій досвід. Найбільший внесок у цей ефект, за оцінкою авторів, робили мережа пасивного режиму роботи мозку та зорова мережа. Наступного дня більшість учасників повідомили про позитивні психологічні зміни, зокрема у відчутті зв’язку із собою, іншими людьми та природою.
