Робототехнікиня Барбара Маццолаї просуває концепцію сталої робототехніки
Барбара Маццолаї просуває сталу робототехніку, що враховує екологічний вплив машин протягом усього життєвого циклу.
Робототехнікиня Барбара Маццолаї з Італійського технологічного інституту в Генуї просуває новий напрям досліджень — сталу робототехніку. Його мета — враховувати вплив роботів на довкілля від етапу проєктування до завершення їхнього життєвого циклу, повідомляє IEEE Spectrum.
Маццолаї та її співавтори виклали бачення цього підходу в маніфесті, опублікованому в липні в Nature Machine Intelligence. Дослідниця вважає, що технології мають залишати менший екологічний слід, а сталість повинна бути одним з основних компонентів розробки роботів.
Три принципи нового підходу
Концепція сталої робототехніки ґрунтується на трьох принципах: мінімальному впливі роботів на навколишнє середовище, доступності технологій для людей з різних країн і соціально-економічних груп та їхній симбіотичності — користі одночасно для людей і природи.
Практично це означає, що розробники мають передбачати подальшу долю машини ще на стадії її створення. Після завершення використання робот, за задумом Маццолаї, повинен бути придатним для повторного використання, переробки або біологічного розкладання.
Роботи за зразком живої природи
Маццолаї починала кар’єру як біологиня, а згодом перейшла до інженерії та стала однією з піонерок біоінспірованої робототехніки. Її команда створювала роботів, натхненних восьминогами, коренями рослин і насінням. Зокрема, вона брала участь у розробці м’якого робота, побудованого за зразком щупальця восьминога.
Дослідниця також вивчала принципи росту коренів, які ефективно проникають у ґрунт, нарощуючи структуру лише на кінчику. Її команда застосувала цей підхід у роботі з мініатюрним 3D-принтером на кінці пристрою: він формує позаду себе гнучке тіло та може рухатися крізь ґрунт. Сенсори на кінчику допомагають уникати перешкод і виявляти поруч воду або поживні речовини.
