Шість технологічних підходів до збереження людської свідомості

MIT Technology Review описав шість технологічних підходів, які прихильники когнітивного безсмертя розглядають для збереження людського розуму: від трансплантації голови та цифрових аватарів до поступової заміни тканин мозку й моделювання його структури. Більшість цих ідей перебувають на ранніх стадіях досліджень або мають суттєві технічні та етичні перешкоди.

Цифрові копії та збереження мозку

Один із напрямів передбачає створення так званих mindclones — цифрових аватарів, сформованих на основі щоденників, записів, історії у соцмережах та інших особистих даних. Сервіси StoryFile, Afterlife AI і Synthesia вже дають змогу створювати розмовних ботів або відеоаватарів із зовнішністю та голосом людини. Водночас доказів того, що такі системи мають самосвідомість, немає.

Компанія Bexorg демонструє людські мозки, отримані від донорів невдовзі після смерті та підключені до системи перфузії з насиченою киснем штучною кров'ю. Компанія заявляє, що ці органи можуть бути корисними для тестування ліків, однак вони не мають скоординованої електричної активності. Наразі підтримувати їхній метаболізм поза тілом вдається приблизно добу, а мета Bexorg — продовжити цей термін до двох тижнів.

Заміна тканин і моделювання мозку

Агентство ARPA-H у 2026 році оголосило про готовність виділити до 175 мільйонів доларів на програму FRONT, присвячену функціональному відновленню неокортексу. Її формальна мета — створювати тканини для трансплантації людям, які перенесли інсульт. Нейробіолог Жан Ебер, який очолює програму, раніше висував ідею поступово замінювати старі клітини мозку молодими, щоб зберігати безперервність особистості.

Ще один сценарій — повна емуляція мозку на основі детальної карти нейронних зв'язків, або конектому. Дослідники вже картографують нервову систему простіших організмів: під час аналізу мозку мухи було простежено 139 255 нейронів і близько 55 мільйонів синапсів. Опитування 312 нейробіологів, опубліковане 2025 року в PLOS One, оцінило, що емуляція людського мозку може стати можливою не раніше 2125 року.

Інтерфейси та трансплантація голови

Серед інших ідей — біогібридні інтерфейси, у яких вирощені нервові клітини взаємодіють із нейронами мозку. Science Corporation у 2024 році представила таку систему на цифровому чипі. Її потенційно розглядають як основу для медичних імплантів, зокрема для стимуляції вироблення дофаміну при хворобі Паркінсона. Найсуперечливішим шляхом лишається трансплантація голови: критики вказують, що сучасних технологій для відновлення повного контролю над новим тілом після перерізання спинного мозку немає.