Що означає літера C у роз’ємі USB Type-C

Літера C у назві USB Type-C не є скороченням слів «підключення», «заряджання» чи позначенням форми штекера. Вона лише вказує на тип фізичного роз’єму, що з’явився після USB Type-A і Type-B, повідомляє Engadget.

Наявність порту USB-C сама по собі не гарантує конкретної швидкості передавання даних, підтримки Thunderbolt, швидкого заряджання ноутбука чи роботи з монітором. Можливості залежать від пристрою та кабелю, хоча форма роз’єму в таких випадках може бути однаковою.

Від Type-A і Type-B до універсального роз’єму

Стандарт USB 1.0 представили в січні 1996 року з двома навмисно несумісними формами конекторів. Плоский прямокутний Type-A призначався для хоста — комп’ютера або джерела живлення. Масивніший квадратний Type-B використовували на боці пристрою, наприклад принтера чи сканера.

USB 2.0, що вийшов у 2000 році, додав мініконектори, а згодом з’явилися мікророз’єми для тонших телефонів і камер. Кольори портів застосовували як неформальне маркування: чорний часто позначав USB 2.0, синій — USB 3.0, а червоний або жовтий могли вказувати на живлення порту, коли комп’ютер перебуває у режимі сну. Водночас виробники не були зобов’язані дотримуватися цих позначень.

Особливості USB Type-C

USB Type-C остаточно стандартизували у серпні 2014 року. Роз’єм зробили тонким і симетричним, тому штекер можна вставляти будь-якою стороною. Він також відмовився від поділу на різні форми для хоста та периферійного пристрою: відповідні ролі визначають самі пристрої.

Кабель і пристрої узгоджують між собою обсяг даних та потужність, яку передаватимуть. Новіші кабелі здатні передавати більше даних через той самий фізичний роз’єм. Зокрема, USB4 Version 2.0 забезпечує швидкість до 80 Гбіт/с через Type-C.

Водночас конструкція має вразливе місце — тонкий пластиковий язичок усередині гнізда, на якому розташовані контакти. Якщо він зігнеться або зламається, порт вийде з ладу.