Тайванська компанія TSMC представила найменший у світі чип: подробиці
2-нм чип від TSMC забезпечує більше швидкості, менше споживання енергії та нові можливості для технологічної індустрії
Тайванська компанія TSMC завершила розробку найпередовішого на сьогодні мікрочипа з технологічним розміром 2 нанометри. Масове виробництво чипів планується розпочати вже в другій половині 2025 року. За словами представників компанії, нова розробка стане суттєвим проривом у продуктивності та енергоефективності, що може змінити весь технологічний ландшафт.
Про це повідомляє The Conversation.
2-нм чипи забезпечують збільшення швидкості обчислень на 10–15% при тій самій потужності або зниження енергоспоживання на 20–30% при збереженні продуктивності. Також зросла щільність транзисторів приблизно на 15%, що дозволяє розробникам створювати потужніші, компактніші та економічніші пристрої.
Мікрочипи є основою більшості сучасної електроніки — від смартфонів і ноутбуків до автомобілів та пристроїв зі штучним інтелектом. Їх виготовляють шляхом нашарування та травлення матеріалів, зазвичай кремнію, формуючи мільярди мікроскопічних транзисторів, які контролюють електричні сигнали. Зменшення розміру транзисторів дозволяє розміщувати їх більше на одному чипі, що суттєво підвищує обчислювальні потужності при меншому споживанні енергії.
TSMC є ключовим виробником чипів для таких компаній, як Apple, NVIDIA, AMD та Qualcomm. Її мікросхеми використовуються в смартфонах, планшетах, дата-центрах, суперкомп’ютерах, а також у сферах машинного навчання та штучного інтелекту. Перехід до 2-нм технології може суттєво покращити продуктивність і автономність пристроїв у багатьох галузях, зробивши їх не лише ефективнішими, а й компактнішими.
Втім, розробка настільки мініатюрних чипів вимагає надточного виробничого обладнання, зокрема сучасної екстремальної ультрафіолетової літографії (EUV). Це робить виробництво значно дорожчим і ускладнює технічне виконання. Також стає складніше розсіювати тепло, що виникає при роботі таких щільних схем. На додачу, кремній, який традиційно використовується в мікрочипах, починає досягати своїх фізичних меж, що змушує виробників досліджувати альтернативні матеріали.
