У Китаї визначили зовнішні риси денисівців за давніми рештками

Дослідники ідентифікували рештки зі стоянки Сюйцзяяо на півночі Китаю як денисівські та описали риси обличчя цих давніх родичів людини. Аналіз скам’янілих черепів, зубів і щелеп дав змогу пов’язати денисівців із низьким похилим лобом, масивною надбрівною дугою, прямокутними очницями, пласкими щоками та помірно піднятим переніссям.

Як повідомляє Nature, колекція зі Сюйцзяяо налічує 20 скам’янілостей віком щонайменше 130 тисяч років. Їх знайшли ще у 1970-х роках разом із рештками тварин і знаряддями, однак тоді не могли визначити, до якого виду людей вони належали. Рештки класифікували як Homo juluensis.

Білковий маркер денисівців

Команда генетикині Цяомей Фу з Інституту палеонтології хребетних і палеоантропології в Пекіні дослідила невеликі фрагменти білків — пептиди — з двох кісток із Сюйцзяяо. Їх порівняли з пептидами людей і неандертальців.

Науковці виявили заміну однієї амінокислоти, що траплялася в кількох пептидах із кісток Сюйцзяяо та інших східноазійських скам’янілостей. Ця зміна є відомим генетичним маркером для визначення денисівців і не була зафіксована у зразках людей або неандертальців.

Давні білки доповнюють аналіз ДНК

Денисівців уперше описали у 2010 році після секвенування генетичного матеріалу з кістки пальця, знайденої в печері в Сибіру. Він не відповідав ані Homo sapiens, ані неандертальцям. Пізніше давні білки допомогли встановити денисівське походження решток і в інших частинах Азії.

Палеогенетикиня Саллі Васеф із Технологічного університету Квінсленду зазначила, що аналіз давніх білків є важливим доповненням до досліджень ДНК, оскільки білки можуть зберігатися довше без повного руйнування. За її словами, нові дані допомагають дедалі точніше уявити вигляд денисівців. Палеоантрополог Фабріс Деметер з Копенгагенського університету назвав дослідження значним кроком у вивченні їхньої зовнішності та поширення.