Під поверхнею Меркурія можуть ховатися величезні поклади алмазів, заявили вчені з Льєжського університету (Бельгія). Під час дослідження вони відтворили фрагмент порід іншої планети в лабораторних умовах.
Дані зонда MESSENGER показали, що на Меркурії присутні величезні запаси вуглецю у вигляді графіту. Вчені припустили, що за певних умов цей вуглець міг би перетворитися на алмази.
Щоб перевірити свою теорію, команда виготовила суміш елементів, які часто трапляються на поверхні планети (зокрема титану, оксиду алюмінію і сірки) і додала сульфід заліза (FeS). Потім зразок піддали тиску до семи гігапаскалів і нагріванню майже до 2000 градусів.
При нагріванні в 1900 градусів суміш повністю розплавилася. На думку вчених, такою була температура магматичного океану Меркурія під час формування планети.
Дослідження показало, що алмази могли спочатку виникнути в розплавленому металевому ядрі Меркурія. Коли центр планети став остигати, почався процес кристалізації. Алмази стали підніматися до поверхні і відклалися в області між ядром і силікатною мантією.