У патентах зросла частка використання небезпечних хімічних розчинників
Аналіз патентів показав зростання частки реакцій із небезпечними розчинниками з 1976 до 2016 року.
Аналіз 1,3 мільйона хімічних реакцій, описаних у патентах протягом чотирьох десятиліть, показав, що дослідники й надалі широко використовують небезпечні розчинники. Частка реакцій із такими речовинами зросла приблизно з 60% у 1976 році до понад 70% у 2016-му, повідомляє Nature.
Розчинники застосовують для розчинення речовин під час реакцій, а також для вилучення й очищення отриманих продуктів. Деякі поширені речовини, зокрема дихлорметан, мають ризики для здоров’я, а чимало інших є легкозаймистими. Майже всі вони виробляються з нафти або природного газу, що також формує значний екологічний слід.
Дані патентів за 40 років
Дослідження спиралося на відкриту базу даних Патентного відомства США, у якій назви та структури хімічних сполук із патентів перевели у придатний для комп’ютерної обробки формат. Автори вивчили використання розчинників у понад 500 типах реакцій.
Співавтори роботи — дослідниця сталої хімії Гелен Снеддон з Університету Йорка та фахівець із застосування штучного інтелекту в хімії Маартен Доббеларе зі Швейцарської вищої технічної школи Лозанни. Для аналізу вони використали систему на основі ШІ Rxn-INSIGHT, яка може опрацьовувати хімічні бази даних і відповідати на запити щодо реагентів, каталізаторів та розчинників.
Заміна токсичних речовин
За висновками аналізу, коли державне регулювання обмежує використання токсичного розчинника, хіміки частіше переходять на іншу небезпечну рідину, ніж обирають безпечнішу або екологічнішу альтернативу. Також дослідники зафіксували істотне зростання використання трифтороцтової кислоти, важливої для синтезу популярних пептидних препаратів. За деякими визначеннями, ця кислота належить до стійких пер- і поліфторалкільних речовин, які виявляють у водних шляхах, ґрунтах і живих організмах.
Водночас база даних завершується 2016 роком, тому не відображає можливих змін після цього періоду. Вона також не містить даних про кількості використаних розчинників. Патенти переважно стосуються ранніх етапів пошуку лікарських речовин, тоді як у масштабованому виробництві небезпечні розчинники, зокрема дихлорметан, часто відсіюють.
