У Шрі-Ланці скорочення популяції слонів руйнує їхні соціальні зв’язки

У Шрі-Ланці скорочення популяції слонів руйнує їхні соціальні зв’язки

Дослідження в Шрі-Ланці показало, що скорочення чисельності азійських слонів призводить до розпаду їхніх соціальних спільнот.

У національному парку Удавалаве на півдні Шрі-Ланки скорочення чисельності азійських слонів супроводжується розпадом їхніх соціальних спільнот. Дослідники, які протягом 12 років спостерігали за тваринами, з’ясували: коли кількість слонів, що зникають із парку, перевищила число новоприбулих, групи стали меншими, численнішими та ізольованішими одна від одної, повідомляє Ars Technica.

 

Дванадцять років спостережень

 

Команда під керівництвом поведінкової екологині Анастасії Мадсен з Каліфорнійського університету в Сан-Дієго проаналізувала спостереження за дикими азійськими слонихами в Удавалаве у 2007–2018 роках. Науковці ідентифікували 443 дорослих і статевонезрілих самок переважно за формою та пошкодженнями вух, які є індивідуальними для кожної тварини.

Самок обрали для аналізу через їхній спосіб життя: на відміну від самців, які ширше переміщуються в пошуку партнерок, вони існують у суспільстві зі змінним складом груп. Дослідники відтворювали соціальну мережу щороку, оцінюючи зв’язок між двома слонами за частотою їхніх спільних появ. Алгоритм, який застосовують також для аналізу людських соціальних мереж, визначав спільноти тварин із сильними взаємними зв’язками.

 

Перелом після 2012 року

 

Перші роки спостережень ці спільноти залишалися стабільними. Однак приблизно у 2012 році кількість тварин, які загинули або залишили парк, почала перевищувати приплив нових слонів. До 2018 року зі спостережень зникли близько 69% самок, зафіксованих на початку дослідження, хоча азійські слони можуть жити понад 60 років.

Щоб перевірити, чи не пояснюється фрагментація лише зменшенням чисельності, науковці окремо проаналізували 59 слонів, яких бачили щороку протягом усього дослідження. Їхні взаємини також змінювалися: розпад мережі серед цієї групи почався через один–три роки після старту скорочення популяції. Насамперед зникали слабкі зв’язки між тваринами, які могли передавати інформацію між різними спільнотами.

 

Менше корму та конфлікти з людьми

 

За словами старшої авторки дослідження Шермін де Сілви, парк поступово втрачає трав’янисті ділянки, що раніше забезпечували слонів кормом. Території заростають інвазивними рослинами, зокрема лантаною, утворюючи густі зарості з малою кількістю їжі. Через це парк менше приваблює слонів ззовні, а за обмежених харчових ресурсів менше дитинчат доживають до дорослого віку.

Дані дослідження завершуються 2018 роком, але де Сілва зазначила, що ситуація не покращилася: слони, за її словами, погано розмножуються, а багато дитинчат не виживають. Дорослі самки також гинуть у 30–40 років, хоча мали б жити приблизно вдвічі довше. Серед причин дослідниця назвала конфлікти з людьми: тварин відстрілюють після набігів на посіви або через небезпечні зустрічі, а іноді вони поїдають вибухівку, яку місцеві жителі ховають у гарбузах для боротьби з дикими кабанами.