Удари по дата-центрах Яндекса спричинили збої цифрових сервісів у Росії

Українські дрони 8, 9 та 11 жовтня атакували три дата-центри російської компанії Яндекс, після чого в Росії, державі-агресорі, повідомляли про перебої в роботі платіжних застосунків, онлайн-банкінгу, пошти, електронної комерції, відеосервісів, сервісів таксі й доставки та навігації. Про це повідомляє Ars Technica.

Російські провоєнні блогери заявили, що зосередження значної частини цифрової інфраструктури в кількох великих вузлах зробило цифрову економіку країни вразливою. За їхніми оцінками, більш децентралізована система цифрових сервісів України може бути стійкішою до таких атак.

Три атаки за чотири дні

Першого удару було завдано 8 жовтня по дата-центру в районі Сасова на південний схід від Москви. Там розміщені два з трьох суперкомп’ютерів, які Яндекс використовував для навчання мовної моделі YandexGPT: Червоенкіс із продуктивністю 29,42 петафлопса та Ляпунов із продуктивністю 20,03 петафлопса. Масштаб можливих пошкоджень цього обладнання не уточнювався.

9 жовтня дрони атакували ще один дата-центр Яндекса в Калузькій області, на південний захід від Москви. Його максимальна потужність становить 63 мегавати. Після третього удару 11 жовтня компанія призупинила роботу дата-центру у Владимирі на схід від Москви, де розташований третій суперкомп’ютер Яндекса — Галушкін із продуктивністю 20,64 петафлопса.

Залежність від інфраструктури Яндекса

Яндекс є великим постачальником хмарних послуг для російського бізнесу, зокрема для продуктових і ресторанних мереж та ритейлера побутової техніки. Пошкодження його дата-центрів, за повідомленнями, вплинуло не лише на власні сервіси компанії, а й на її корпоративних клієнтів. Частка пошуковика Яндекса на російському ринку становить близько 70%.

Російський блогер Ratio Militaris назвав надмірну централізацію інфраструктури Яндекса слабким місцем у воєнний час. Інший блогер, Artjockey, пов’язав складнощі зі створенням резервних потужностей за межами Росії із законом про «суверенний інтернет», ухваленим у 2019 році. За даними неназваного ІТ-експерта, якого цитувала газета «Коммерсант», заміна пошкодженого обладнання може тривати до шести місяців.

Україна, зі свого боку, переносила частину обладнання та мереж під землю або за межі країни. Microsoft і Amazon надавали хмарні сервіси для переміщення критично важливих державних даних до інших частин Європи. Amazon Web Services, зокрема, зберігає понад 15 петабайтів даних більш ніж 60 українських державних організацій, а також дані енергетичної компанії ДТЕК.