В Україні пройшов форум «Україна 30. Цифровізація», на якому обговорили цифрові перспективи України, зокрема, інтеграцію до єдиного цифрового ринку Євросоюзу, діджиталізацію освіти та переваги, які отримає Україна від впровадження Дія City.
«Процес» зібрав основні тези з трьох днів форуму.
Україна як IT-хаб
Україна має всі шанси стати найбільшим ІТ-хабом Європи, а за створення сприятливих умов для розвитку IT-індустрії вона зможе приносити до 10% ВВП.
«IT-індустрія в цілому багатогранна. І не можна сказати, що є тільки сервісний бізнес, який може підняти і зробити з України цифровий хаб. Я впевнений, що нам потрібно, і для цього є всі передумови на світовому ринку, розвивати всі три напрямки. Це і сервісний бізнес, і продуктовий бізнес, і стартапи. Якщо кожна з цих індустрій зможе дати як ми розраховуємо 2-3, можливо 5 млрд, то ми і вийдемо на ці 10% ВВП. Зараз всі передумови з точки зору бізнесу є. Великий попит як на сервісні послуги, так і на стартапи, і на продукти на світовому ринку і всередині України», — розповів CEO компанії EPAM Ukraine Юрій Антонюк.
Дія City
Спеціальний податковий і правовий режим для ІТ-сектору Дія City може зробити Україну найбільшим ІТ-хабом в Європі, вважають у Мінцифри. Цей режим має низку переваг, серед яких гнучка податкова система (спрощена система для ІТ-компаній), захист інтелектуальної власності, елементи англійського права, невтручання держави, презумпція правомірності діяльності резидентів та екстериторіальність.
«Мета Дія City — перетворити Україну на найбільший IT-хаб Європи. Ефективні інструменти Дія City дозволять пришвидшити темпи розвитку галузі до 40-50% на рік. У результаті обсяг ринку в короткі терміни може збільшитися з $6 до $16,5 млрд, а частка галузі у ВВП країни — зрости до 10%. Кількість робочих місць зросте до 450 тисяч», — зазначають у міністерстві.
Елементи англійського права, імплементовані в режим Дія.City, стануть магнітом для приходу в Україну іноземних компаній, вважає радник віцепрем’єр-міністра цифрової трансформації України, засновник NikaTechFamily Максим Слободянюк.
«Важливо не те, скільки буде заробляти IT-бізнес в нашій країні. А які існують екосистемні «магніти» для великих компаній, які будуть творити тут. Це, перш за все, гармонізація тих звичних інструментів, придуманих для стартапів і інвесторів. Це правові норми і режими, які готова держава створити.В ідеалі — англійське право. Але для цього ми повинні змінити нашу Конституцію. Це можливо зараз? Думаю, ні. Але ми можемо максимально використовувати інструменти з англійського права у режимі Дія.City», — зазначає Слободянюк.
Цифрова інтеграція до ЄС
На саміті 8 липня 2019 року Євросоюз вперше підтримав інтеграцію України до Єдиного цифрового ринку ЄС, а у жовтні 2020 року ЄС схвалив конкретний план інтеграції.
«Вже на саміті, який відбудеться цього року, ми будемо фіксувати на папері певні досягнення і визначати нові амбітні кроки», — зазначив заступник глави Офісу Президента України Ігор Жовква.
«Є важлива частина Угоди про асоціацію з ЄС, яка присвячена цифровому ринку. Це і захист персональних даних, і авторські суміжні права. Але ми амбітні. Ця частина Угоди для України вже багато в чому застаріла. Згадаємо, коли почалися переговори щодо Угоди про асоціацію, підписувалася вона у 2014 році, з тих пір, особливо за два останніх роки, Україна настільки стрибнула вперед у сфері цифрового ринку, що нам вже треба цю Угоду в частині цифри переглядати. Україна сьогодні набагато попереду деяких країн-членів ЄС. Тому Угоду про асоціацію сьогодні треба оновлювати в цій частині», — розповів Ігор Жовква.
Цифровий безвіз із ЄС дозволить Україні отримати 12,1% ВВП, прогнозує президент Київської школи економіки та екс-міністр розвитку економіки України, радник Офісу президента Тимофій Милованов.
«12,1%, за розрахунками дослідницького центру «Трейд-Плюс», становить додаткове зростання ВВП, яке може відбутися, якщо ми отримуємо цифровий безвіз. За який період, це залежить від нас, це залежить від ЄС, це залежить від ринку, економіки. Чим швидше, тим краще. Що це означає? Про цифровий ринок потрібно думати як про економіку. Ми багато споживаємо цифрових послуг», — відзначає Милованов.
Цифрова освіта
Пандемія прискорила розвиток дистанційної освіти в Україні та світі, але водночас показала низку проблем. Це цифрові навички викладачів, які не завжди в змозі навчати онлайн у достатній якості. За словами директора Центру інноваційного розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка Світлани Березіної, у закладі запустили низку освітніх тренінгів для викладачів щодо цифровізації.
«Ця тема в тренді другий рік і ми зустрілися з певними перепонами. Почали вивчати одразу попит: що потрібно викладачам. Оскільки, це була основна перепона якісної дистанційної освіти. Провели опитування, поділили викладачів на групи. І наразі ми можемо пишатися, що за рік пройшло вже 5 хвиль таких навчальних тренінгів з цифрових навичок для викладачів. Крім того, ми окремо виділили викладачів, яким освітні технології даються складно. Це — професори-легенди, але не було у них таких навичок», — розповіла Березіна.
Серед інших негативних факторів — проблеми з інтернетом у низці населених пунктів, і недостатня кількість платформ для дистанційного навчання, а також відсутність централізованої держплатформи, уточнив заступник Міністра освіти і науки з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Артур Селецький. У впровадженні платформ для дистанційного навчання Міносвіти допоміг бізнес, наприклад, компанії Microsoft і Google безкоштовно дали свої потужності для використання в онлайн-освіті.
«Ми виділяємо 4 проблеми. Перше — те, що не в кожному населеному пункті є інтернет. Зараз маємо субвенцію від Мінцифри, яка допоможе подолати цю проблему. Друга проблема стосувалася цифрової грамотності населення, у тому числі і вчителів. Ми над цим працюємо. Багато вчителів дякують за такий чудовий проєкт, як цифрова освіта. Все більше населення починають ці тренди приймати і використовувати. Третьою проблемою була недостатня кількість різних платформ, якими можна користуватися. В Україні також не було державних платформ. Все це привело до перемовин з бізнесом, які пішли на зустріч нашим потребам і безкоштовно надали базовий функціонал, який дозволяє використовувати дистанційне навчання», — повідомив Селецький.
Переваги цифровізації та естонський досвід
Третій день форума відкрила прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас. Вона позитивно оцінила українські ініціативи у цифровій трансформації, назвала найбільші вигоди від діджиталізації та поділилась естонським досвідом у впроваджені цифрових послуг. За словами Каллас, запуск електронних документів у державних органах та установах допоможе підвищити ефективність роботи української влади. Для України цифровізація матиме набагато сильніший ефект, ніж для Естонії, оскільки Україна більша за Естонію, вважає Каллас.
«Естонія дуже компактна країна, тому зміни там проводити було легко, а що стосується України – тут відстані великі і в 30 разів більше людей, ніж в Естонії. Якщо є великі дистанції, скільки часу потрібно, щоб перевезти один документ з одного кордону країни до іншого, отримати там підпис і повернути назад? Пан Федоров працює над впровадженням електронних документів в уряді. В результаті цього може бути досягнуте збільшення ефективності через пришвидшення е-документообігу в умовах великої країни. Це величезне покращення ефективності», — зазначила естонська прем’єрка.
На думку Каї Каллас, цифровізація — це економічний ефект, економія часу та коштів, менша шкода для довкілля та вищий рівень безпеки. Впровадження цифрових рішень в Естонії дозволо зекономити 2% ВВП – «це те, що Естонія щороку витрачає на оборону».
«Зараз в Естонії є близько 5 тисяч електронних послуг у державному і приватному секторах, включаючи електронне голосування, електронні школи, електронні хаби, маємо цифрові підписи. Це все заощаджує Естонії дуже багато часу, грошей. І дерев. Якщо говорити про підробку підписів, то важче це зробити онлайн, ніж на папері», — відзначила Каллас.
