Українським сегментом Фейсбук прокотилася нова хвиля банів

Українським сегментом Фейсбук прокотилася нова хвиля банів

Останнім часом Facebook почав масово блокувати дописи та профілі українських користувачів. Аналітики з «По той бік новин» розібрались, у чому причина.

Нещодавно українським сегментом фейсбук прокотилася хвиля банів. Вона триває і досі, але не з таким резонансом. Наш Сергiй Одаренко з’ясував, чому Facebook блокує патріотичні дописи і до чого тут упередження та погано написані алгоритми. Докладний аналіз читайте на сайті Texty.org.ua https://bit.ly/3yDIx4K Тут для вашої зручності даємо короткий переказ найважливішого.

За словами речниці компанії Facebook Маґдалени Шульц, адміністрація щотижня переглядає мільйони дописів, іноді працівники (review teams в оригіналі її відповіді) помиляються — хибні рішення трапляються в більше ніж одному з 10 випадків.

Щоб цього уникнути, модераторів навчають та тестують на конкретних прикладах стандартів спільноти. Щоразу, коли стандарти оновлюються, працівники проходять підвищення кваліфікації.

Якщо користувачі вважають, що видалений контент не порушує стандарти спільноти, вони можуть оскаржити рішення, надавши додаткову інформацію.

Маґдалена Шульц також пояснила, що однієї скарги достатньо для блокування невідповідного контенту. Але якщо він не порушує стандарти спільноти, то не буде видалений навіть попри велику кількість скарг.

Але що це взагалі таке — ці загадкові стандарти спільноти, до яких так наполегливо апелюють охоронці віртуально правопорядку?

Цей документ можна легко знайти на фейсбуці https://bit.ly/3yyZc9E Він складається зі вступу і шести розділів, які періодично оновлюються. Неприйнятним вмістом вважається пропаганда ненависті та підбурювання, шахрайство й обман, залякування й приниження, насильство та його ілюстрації, оголеність і сексуальна активність, жорстокість і нечуйність, сексуальні домагання, порушення авторського права.

Дедалі більше сайт покладається на штучний інтелект, який позначає дописи як шкідливі, щоб зменшити навантаження на людей – найманих модераторів. Тисячі дописів відновлюють після апеляцій.

З жовтня 2020 року почала працювати Наглядова рада, яка інтерпретує правила і консультує модераторів. Фейсбук не називає загальну кількість обліковок, які він блокує за рік.

Востаннє стандарти спільноти оновлювалися в січні цього року. Після штурму Капітолія США адміністрація посилила політику проти мілітаризованих соціальних рухів та конспіративних мереж, що закликають до насильства. Було вилучено близько 3400 сторінок, 19 500 груп, 120 подій, 25 300 профілів у Facebook та 7500 акаунтів в Instagram. Але це більше стосувалося американських рухів, типу QAnon.

У Facebook визнають, що не існує простої формули для розв’язання всіх проблем на платформі. Взаємодіяти з понад 2,7 млрд користувачів практично неможливо. «Наша політика ніколи не тішитиме всіх», — визнають у стандартах мережі.

Щоб врахувати в правилах якнайширший спектр думок, адміністрація веде діалог з експертами, які займаються питаннями цифрових прав людини, боротьбою з дискримінацією та свободою слова, залучають науковців. Коли вирішують, чи дозволяти публікувати фото та відео, на яких є оголені люди або, наприклад, сексуальна активність, радяться з художниками, кураторами музеїв та організаціями з сімейної безпеки.

Оскільки слова мають різне значення та емоційне навантаження залежно від місцевості, мови та історії, в адміністрації обіцяють враховувати регіональний контекст. Для цього на загальний форум запрошують місцевих представників та експертів.

Але з відкритих джерел зрозуміло, що публікувати контент, який, наприклад, відверто зображує війну або її наслідки, не заборонено. Головне, щоб він відповідав інтересам суспільства. «Перед ухваленням таких рішень ми добре зважуємо цінність такого контенту для громадськості та можливу шкоду», — йдеться в стандартах Facebook.

Кого і за що банили у Facebook

Святослав Літинський: «За цитування посилання зі словника. Сказали, що спам у фб».

Іванчук Надія: «Мій профіль уже рік стоїть із поміткою попередження. А все тому, що, організовуючи благодійні фестивалі, я часто поширюю про них різну інформацію. Facebook сприймає мене за спамера».

Денис Суділковський: «За посилання на сайт Верховної Ради (ймовірно, бо той без сертифікатів безпеки працює)».

Юрій Гончаренко: «Місяць бану і річне обмеження якості акаунту за три секунди прапора «Азову» в стрімі з маршу добровольців. Розцінили як поширення екстремізму. Оскарження не допомогло».

Катерина Стулень: «Бан на тиждень за моє відео звільнення Маріуполя, бо «Азов» — екстремістська організація». За це ж відео видалили взагалі сторінку мого чоловіка і ще купу груп у фб, які репостнули те».

Дарина Березіна: «Кілька разів скидала собі в приватний допис схеми в’язання гачком. Щоразу фейсбук ці пости випилював, люб’язно сповіщаючи мене, що “вбачає в них заклик до екстремізму”. Щоправда, не банив».

Руслан Дух: «Мене банять періодично з 2012 року за всім відому назву росіян, яка починається на літеру «ме», а найсуворіший бан на три місяці отримав за мапу Сибірської народної республіки».

Іван Бабошин: «За слово «ч*рка», при чому я мав на увазі «цурку» — дрова тобто».

Отар Довженко: «За саркастично вжите слово «татарва». Воно було вкладене в уста уявного кцп. Але це не захистило мене від бану».

Також фейсбук банив кілька наших постів: деякі нам вдалося опротестувати і повернути, деякі зникли назавжди. Наприклад, пост із переліком сайтів-сміттярок – фейсбук деякі такі сайти заніс в чорний список і не дозволяє переслати або опублікувати жодну інформацію із цих ресурсів. Проте також до чорного списку потрапив лінк із розслідуванням Белінг Кет щодо рейсу MH17. Можна переслати ось цей лінк на пресреліз https://bit.ly/2WJOWOY, але лінк на документ, який розміщений на гугл-диску, переслати або опублікувати у фб не вдасться. Ми це з’ясували, коли робили публікацію про російську пропаганду навколо теми трагедії малазійського боїнга.

Content Protection by DMCA.com