Дослідники з Інституту Френсіса Кріка виявили докладні закономірності міграції в Європі в першому тисячолітті нашої ери за допомогою нового інструменту аналізу ДНК під назвою Twigstats1.
Цей метод дає змогу отримати чіткіше уявлення про те, як генетично схожі популяції переміщалися і змішувалися з плином часу.
Під час дослідження було проаналізовано понад 1500 геномів людей, які жили в період з 1 по 1000 рік нашої ери, що дало змогу виявити дві значні міграційні хвилі. Під час першої, на початку залізного віку, германомовні групи рушили на південь зі Скандинавії та північної Німеччини, досягнувши Італії, Британії та інших країн. Пізніше ці групи змішалися з місцевим населенням.
Друга хвиля сталася між 300-800 рр. н. е., коли в Скандинавії з’явилися вихідці з Центральної Європи. Цей зсув передував епосі вікінгів, під час якої скандинавське населення поширилося по всій Європі.
Дані з масових поховань і ДНК-зв’язків свідчать про скандинавських предків у Британії, Україні та росії.