Коли минулої зими у китайському місті Ухань виявили новий коронавірус, авторитарна соціалістична держава відреагувала на нову загрозу агресивно — десятки мільйонів людей помістили до суворої ізоляції, незважаючи на не дуже вражаючий (за мірками кінця літа) рівень захворюваності. Ізоляція була не тільки фізична, а й інформаційна — інші регіони та країни ізолювали від інформації про новий вірус. Незважаючи на те, що до весни вірус з китайського став загальносвітовим, влада КНР продовжила контролювати те, як коронакризу обговорюють самі жителі Китаю.
Небажані для китайської влади теми, наприклад, протести на площі Тяньаньмень 1989 року, вже давно жорстко цензуруються у китайському інтернеті, але, за словами дослідників з Citizen Lab Університету Торонто, під час пандемії цензура вийшла на новий рівень.
«Діапазон цензуруваного контенту виходить за рамки того, що ми очікували, включаючи загальну інформацію про здоров’я, таку як факт того, що вірус поширюється в результаті контакту з людьми», — говорить Масаші Кріт-Нішіхата, заступник директора Citizen Lab, дослідницької групи з технологій та прав людини.
Останній звіт Citizen Lab говорить про те, що з січня по травень 2020 року понад 2000 ключових слів, пов’язаних з пандемією, були заблоковані на китайській платформі WeChat з більш ніж одним мільярдом користувачів по всій країні. Серед «заборонених» слів — посилання на події та організації в США.
На відміну від інших країн, китайські інтернет-платформи несуть відповідальність за невиконання постанов уряду про цензуру. І навіть якщо ці постанови порушують користувачі.
У Citizen Lab провели експеримент — опублікували кілька текстів гонконгських, тайваньських та власне китайських видань в груповому чаті в WeChat. Для публікацій створили три фіктивних аккаунти — один, зареєстрований на телефонний номер у Китаї, і два — на канадські телефони. Якщо повідомлення було піддано блокуванню, дослідники проводили додаткові тести, щоб дізнатися, що це за слово спровокувало блокування. Деякі з заблокованих повідомлень включали публікації китайських державних ЗМІ. Так з’ясувалося, що, навіть якщо стаття була опублікована офіційної пресою, вона все одно може бути відцензурована у WeChat.
Першою жертвою китайської цензури в рамках пандемії став уханьський лікар Лі Веньлян, що попереджав співгромадян про нову хворобу ще до того, як про неї заговорила влада. Після своєї смерті від COVID-19 у лютому Веньлян став героєм свободи слова. WeChat також заблокував обговорення заяви китайських офіційних осіб про те, що вони поінформували уряд США про пандемію 3 січня, майже за три тижні до того, як про коронавірус дізналися китайці. Через це згадка американського Центру з контролю та профілактики захворювань укупі зі словом «коронавірус» також піддалася цензурі.
До березня Covid-19 став глобальною пандемією, і WeChat почав блокувати частину згадок міжнародних організацій, таких як Всесвітня організація охорони здоров’я та Червоний Хрест. Він також піддав цензурі посилання на спалахи в інших країнах, таких як Саудівська Аравія, Туреччина, Росія та Велика Британія. У Citizen Lab виявили, що більшість заблокованих слів, пов’язаних з ситуацією за межами Китаю, стосувалися США.
До моменту початку пандемії відносини між США і Китаєм вже були натягнутими. Наприкінці лютого деякі офіційні особи США почали поширювати конспірологічну теорію про те, що новий коронавірус — це біологічна зброя, розроблена у китайських лабораторіях. Фейки поширювали праві американські діячі, такі як колишній радник Трампа Стів Беннон. У відповідь на це WeChat негайно заблокував згадки «Беннон та біолабораторія» та інші зв’язані терміни. У травні, коли відносини між США і Китаєм впали до найнижчого рівня за останні десятиліття, група сенаторів-республіканців внесла законопроект, відповідно до якого вулицю перед китайським посольством у Вашингтоні перейменували на «Лі Веньлян Плаза» на честь лікаря з міста Ухань. WeChat швидко піддав цензурі низку ключових термінів, пов’язаних з американським законодавством.
«Ця цензура показує триваючу політизацію пандемії та важливість заснованих на фактах, відкритих та ефективних комунікаціях, що стосуються охорони здоров’я», — каже Кріт-Нішіхата. WeChat — не єдина платформа, на якій працює цензура з боку китайської влади. У більш ранньому звіті, опублікованому у березні, Citizen Lab перевірила заблоковані ключові слова, пов’язані з пандемією, на китайській платформі прямих трансляцій YY. На відміну від WeChat, цензура в YY вбудована у код самого додатка, тому дослідники змогли витягти точний список заблокованих словосполучень. Серед них — «Невідома пневмонія в Ухані» і «ринок морепродуктів в Ухані», їх додали до чорного списку наприкінці грудня.
Дослідники також виявили, що між ключовими словами, які блокує YY, і тими, які використовує WeChat, мало спільного. У цьому немає нічого незвичайного: у Китаї немає затвердженого списку заборонених слів, говорить Кріт-Нішіхата. Система не така проста. Компанії, що становлять складну інтернет-екосистему країни, можуть бути залежними від різних державних органів, а вони тлумачать одні й ті самі правила по-різному. Очевидно тільки те, що з самого початку епідемії китайський уряд вирішив жорстко контролювати тему коронавірусу в межах країни за допомогою всіх доступних цифрових інструментів.
За матеріалами Wired
