Проект пошуку інопланетян SETI@Home, який пропрацював 21 рік, анонсував закриття наприкінці березня 2020 року. Це був найвідоміший проект з пошуку позаземного життя з набору проектів SETI (Search for Extra-Terrestrial Intelligence). Для його роботи використовувалися комп’ютери учасників проекту.
Проект був придуманий вченим Девідом Гедьє у 1995 році. Тоді ідея створення розподіленого суперкомп’ютера випереджала час, але немає нічого неможливого. За чотири роки Гедье та його колега, Девід Андерсон, створили програмне забезпечення та запустили мережу, яка аналізувала величезні обсяги даних, що збираються радіотелескопами. Раптом серед них затесався сигнал від іншої цивілізації?
За словами творців проекту, причина завершення SETI@Home — критично низька ефективність. За два десятиліття було оброблено величезну кількість інформації, але це не допомогло прийти до якогось конкретного результату. Вчені стверджують, що їм потрібно зосередитися на аналізі наявних результатів. Ця робота продовжиться в Університеті Берклі в рамках платформи BOINC.
Що робили в SETI@Home
З 1999 року вчені збирали та аналізували фонові сигнали з космосу на предмет їх штучного походження. Головна особливість проекту полягала в тому, що він працював у форматі краудсорсингу. До SETI@Home міг приєднатися будь-хто, підключивши до нього свій комп’ютер.
Незважаючи на критику творців, у SETI@Home все ж є досягнення. Так, учасники проекту змогли вирішити одну з основних проблем в пошуку інопланетян: шум. Потенційний сигнал від позаземної цивілізації потрібно обчислити серед маси інших сигналів: перешкод від супутників, телевізійних станцій та астрофізичних явищ. Фільтрація даних вимагає величезної обчислювальної потужності, і на другому десятилітті роботи проекту учасники SETI@Home навчилися гранично ефективно аналізувати дані радіотелескопів.
SETI@Home швидко перетворився на глобальну спільноту. Як повідомляло видання Wired в 2000 році, за кілька місяців після запуску проекту його учасниками стали понад 2,6 мільйонів осіб з 226 країн. Разом вони виконували близько 25 трильйонів обчислень в секунду, що зробило SETI@Home більш ніж в два рази потужнішим за найкращий суперкомп’ютер у світі на той час.
«Ми не очікували, що проект так швидко виросте, — каже Ден Вертхімер, один з творців SETI@Home та його головний науковий співробітник. — Ми росли у геометричній прогресії, і я думаю, що це пов’язано з тим, що люди дійсно схвильовані питанням, чи самотні ми у Всесвіті. Нечасто люди можуть брати участь в науковому проекті, який э настільки важливим».
За останні 20 років армія учасників SETI@Home проаналізувала мільярди сигналів, зібраних радіотелескопом в Аресібо, і відібрала ті, які здавалися найбільш імовірними для позаземного розуму. Після того, як програма аналізувала ці дані, їх відправляли до Університету Берклі, де ці дані додатково оброблялися, щоб відфільтрувати сигнали від супутників, телевізійних станцій та інших джерел перешкод. Потім їх зіставляли з історичними спостереженнями.
«Протягом 20 років йшла боротьба між підтримкою проекту та донесенням результатів до наукового співтовариства, — говорить Ерік Корпела, директор SETI@Home. — На даний момент ми навіть не можемо бути впевнені, що нічого не знайшли, тому що ми проводили більшу частину нашого аналізу даних в невеликих тестових базах даних, а не у відкритому небі».
На зміну SETI@Home прийшов інший проект під назвою Folding@Home. Його учасники таким же чином, за допомогою краудсорсинга, займаються пошуком ліків та причин хвороб. Нещодавно вони почали роботу над аналізом коронавірусу COVID-19.
За матеріалами Wired та Engadget.
Фото: NAIC
