440 безкоштовних наукових журналів перейшли на платні моделі
Дослідники виявили 440 наукових журналів, які у 2009–2026 роках перейшли від безкоштовної моделі до платної
Сотні наукових журналів, які спочатку були безкоштовними і для авторів, і для читачів, згодом перейшли на моделі з оплатою за публікацію або доступ. Дослідники виявили 440 таких видань, що змінили модель роботи у 2009–2026 роках.
Як повідомляє Nature, аналіз провела група науковців на чолі з фахівчинею з інформаційних наук Берлінського університету імені Гумбольдта Лізою Маттіас. Робота, оприлюднена цього року як препринт, стосується журналів, що працювали за моделлю diamond open access. За неї витрати на публікації покривають університети, некомерційні організації та бібліотеки, а не автори чи читачі.
Які моделі обрали журнали
Із 440 видань 369 перейшли на золоту модель відкритого доступу, за якої автори сплачують збір за оброблення статті. Ще 52 журнали стали гібридними: вони поєднали передплатний доступ із можливістю зробити окремі статті відкритими за додаткову плату. Дев’ятнадцять видань повністю закрили матеріали платним доступом.
Розмір запроваджених зборів за публікацію коливався від 8 до 5300 доларів США. За даними авторів дослідження, професійні видавці зазвичай встановлювали вищі тарифи, тоді як наукові організації та професійні товариства переважно обирали нижчі суми.
Перехід прискорився після 2020 року
Науковці фіксували щонайменше один випадок відмови від diamond open access щороку з 2009-го. Водночас більшість таких переходів припала на період після 2020 року, а найбільшу річну кількість зафіксували у 2025-му.
Дослідження не претендує на повний перелік усіх журналів, які відмовилися від цієї моделі: єдиного глобального реєстру таких видань не існує. Автори також не аналізували причини рішень кожного окремого журналу та не визначали частку тих, що зберегли безкоштовну модель.
Водночас 88% журналів після зміни моделі залишилися у того самого видавця. Понад половина видань перейшла на інший формат після щонайменше дев’яти років роботи. Автори зазначили, що такі журнали були непропорційно старшими, більшими та усталенішими, а не молодими виданнями, які мали труднощі з виживанням.
Відмінності між регіонами
В аналізі зафіксували відносно небагато таких переходів у Латинській Америці, де diamond open access має значне поширення. Дослідники пов’язують стійкість моделі з підтримкою платформ Redalyc і SciELO, а також місцевих університетів. Водночас вони зазначили, що невідомо, чи зможуть ці структури підтримати появу нових безкоштовних журналів у майбутньому.
