Апарат Pioneer Venus згорів в атмосфері Венери після 14 років на орбіті

Апарат Pioneer Venus згорів в атмосфері Венери після 14 років на орбіті

Апарат NASA Pioneer Venus згорів в атмосфері Венери 8 жовтня 1992 року після 14 років досліджень на орбіті планети.

8 жовтня 1992 року космічний апарат NASA Pioneer 12, також відомий як Pioneer Venus Orbiter, згорів в атмосфері Венери. Після вичерпання запасів палива його орбіта почала природно знижуватися, що зрештою призвело до руйнування апарата в атмосфері планети, повідомляє Space.com.

Pioneer 12 провів на орбіті Венери 14 років, досліджуючи її атмосферу, іоносферу та взаємодію магнітного поля планети із зарядженими частинками сонячного вітру. Апарат став першим американським космічним кораблем, який вийшов на орбіту Венери.

 

Політ до Венери

 

Pioneer Venus 1 запустили 20 травня 1978 року ракетою Atlas Centaur із комплексу 36A на мисі Канаверал у Флориді. На орбіту Венери апарат прибув 4 грудня того ж року. Місія була частиною програми польотів до планети, до якої також належав зонд Pioneer Venus 2, запущений у серпні 1978 року.

На борту Pioneer 12 було 16 наукових приладів. Він обертався навколо Венери на висоті близько 160 кілометрів, а один оберт тривав трохи більш як 23 години. Інструменти апарата картографували поверхню в межах широт від 73 градусів північної до 63 градусів південної широти з роздільною здатністю 75 кілометрів.

 

Дослідження поверхні та атмосфери

 

До 19 березня 1981 року апарат відобразив 93% ділянки, доступної для його приладів, після чого NASA вимкнуло радар картографування. У 1991 році зонд отримав можливість спостерігати нові райони півдня Венери, тому радар знову активували через 13 років після запуску.

Отримані дані вказали, що Венера є значно округлішою та гладшою за Землю. Найвища точка планети — гори Максвелла — піднімається на 10,8 кілометра над поверхнею. Камери також зафіксували майже безперервні блискавки в атмосфері, а апарат підтвердив, що Венера має слабке або взагалі не має магнітного поля.

Pioneer 12 спостерігав не лише комету Галлея, а й комети Енке у 1984 році, Джакобіні—Ціннера у 1985 році, Вілсона, NTT та Макнота у 1987 році.